Оренда державного майна по-новому: загальні положення

27 грудня минулого 2019 року набрав чинності новий Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX (далі – Закон про оренду). Він замінив свого попередника з аналогічною назвою.

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. При цьому законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Закон про оренду і є тим законом, який передбачає особливості укладення та виконання договору оренди майна, яке належить до державної чи комунальної власності. До того ж, згідно з ч.3 ст.760 ЦКУ особливості найму окремих видів майна встановлюються ЦКУ та іншим законом.

Тож загальні положення про оренду державного та комунального майна виявляють себе саме в особливостях такої оренди.

Читайте статтю: Оренда державного і комунального майна: версія 2020 року

Перша особливість: галузева.

У залежності від використання певного майна у певних специфічних відносинах, галузях, виникають так звані галузеві особливості оренди державного та комунального майна (надалі називатимемо таке майно державним для зменшення кількості слів у тексті). Незалежно від галузей, в яких використовується державне майно, воно усе одно залишається державним і на нього поширюється дія Закону про оренду. Проте галузеві закони можуть містити норми, якими регулюються певні особливості оренди такого майна. Такими законами, наприклад, є:

• Закон України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» – щодо оренди рухомого та нерухомого майна, об’єктів майнового комплексу НАН України та національних галузевих академій наук;
• Закон України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» – щодо оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також за спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв’язку та захисту інформації, підпорядкованими йому регіональними органами та територіальними підрозділами, закладами та установами Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які ведуть його облік у спеціальному порядку;
• Закон України «Про наукові парки» – щодо оренди рухомого та нерухомого майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що є засновниками наукового парку;
• Закон України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» – щодо оренди об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності;
• Законом України «Про особливості оренди чи концесії об’єктів паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державній власності» – щодо оренди об’єктів паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державній власності.
• та ін…

Об’єкти і «необ’єкти» оренди

Якщо відповідно до ЦКУ предметом договору найму (оренди) може бути річ, яка з одного боку визначена індивідуальними ознаками і яка з іншого боку зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ), то Закон про оренду до цих двох критеріїв предмета оренди додатково встановлює «свій» перелік державного та комунального майна, яке може бути орендоване і яке не може таким бути.

Так, об’єктами оренди можуть бути:

• єдині майнові комплекси (ЄМК) підприємств, їхніх відокремлених структурних підрозділів;
• нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення, а також їх окремі частини);
• інше окреме індивідуально визначене майно;
• майно, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), а також майно, заборонене до приватизації, яке може при перетворенні державного підприємства в господарське товариство надаватись такому товариству на правах оренди;
• майно, щодо якого до статутного капіталу внесено право господарського відання на майно;
• майно, закріплене на праві господарського відання за акціонерними товариствами та їхніми дочірніми підприємствами у процесі їх утворення та діяльності;
• майно, передане до статутного капіталу акціонерних товариств на праві господарського відання;
• майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, державних і комунальних установ та організацій, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, правоохоронних та фіскальних органів, Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, що не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, – без права викупу та передачі в суборенду орендарем;
• майно, що не підлягає приватизації. Воно може бути передано в оренду без права викупу орендарем та передачі в суборенду.

До майна, яке не може бути об’єктами оренди, належать ЄМК:

• казенних підприємств;
• підприємств системи створення та збереження золотовалютних резервів;
• підприємств і установ, що забезпечують випуск та зберігання грошових знаків і цінних паперів;
• підприємств, що забезпечують зв’язком органи законодавчої та виконавчої влади, у тому числі радіотелевізійні передавальні центри;
• Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ);
• діючих закладів освіти, що фінансуються з державного бюджету;
• та ін…

Також заборонено передавати в оренду об’єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об’єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, наприклад: засоби урядового, фельд’єгерського та спеціального зв’язку, Національний архівний фонд, архіви (архівні установи), документи з них, архівні підрозділи, архівні відділи та бібліотеки, об’єкти культури, мистецтва, у тому числі виняткової історичної, художньої, наукової чи іншої культурної цінності, що занесені до Державного реєстру національного культурного надбання, та інші.