Оплата за послуги з використанням Приват24, Ощад24, Монобанк, LiqPay: чи потрібен РРО?

НБУ вважає, що Приват24 і Ощад24 – це системи дистанційного обслуговування, а Монобанк і LiqPay – це сервіси банків, що надаються клієнтам для проведення розрахунків, здійснення оплати за товари та послуги. Як це вплине на застосування РРО?

Мінекономіки надіслало запит до Нацбанку щодо здійснення операцій з використанням Приват24, Ощад24, Монобанк, LiqPay. Нацбанк відповів листом від 30.12.2020 р. № 57-0009/80572, у якому викладає свою точку зору на такі операції.

Цей лист є важливим, тому що Законом України від 01.12.2020 р. №1017-IX внесено зміну до ст. 9 Закону про РРО. З 10 грудня 2020 року РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Отже, щоб дізнатися, хто з продавців послуг може не застосовувати РРО, треба чітко знати, як саме покупець здійснив оплату. І чи належить цей спосіб оплати до зазначених вище винятків.

Згадайте новину: Міфи та фейки щодо фіскалізації та використання програмних РРО

І з цим одразу виникли проблеми, адже ДПС надає суперечливі роз’яснення:

1) з одного боку, податківці вважають, що розрахунки за послуги, здійснені виключно із застосуванням електронного платіжного засобу та платіжних систем (LiqPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24, Приват24 тощо), здійснюються без застосування РРО надавачем послуги. Це роз’яснення ми коментували тут.

2) з іншого боку, податківці наполягають, що у разі здійснення розрахунків за допомогою платіжних та інших систем із використанням Інтернет-банкінгу та Інтернет-еквайрингу продавці товарів та послуг мають застосовувати РРО. Це роз’яснення ми коментували тут.

Під час коментування цих роз’яснень ми наголошували, що Приват24 та LiqРay у Реєстрі платіжних систем НБУ немає, тому вважати їх платіжними системами не можна. Також Приват24 (або інший вид Інтернет-банкінгу) не вимагає від продавця укладання договору еквайрингу. Тому згадування Інтернет-банкінгу та Інтернет-екварингу разом, як мінімум, дивне: це різні види банківських сервісів. Тому, незважаючи на позитивність першого роз’яснення і фіскальність другого, їх обидва можна поставити під сумнів. Адже в них податківці продовжують помилятися в ідентифікації платіжних сервісів банків. І коментований лист НБУ це підтверджує!

Згадайте новину: Раді пропонують повернути книги обліку та змінити ліміти доходів «єдинників» для застосування РРО

Що говорить НБУ?