Ограничение судей в возможности установить личность свидетеля является основанием для признания его показаний недопустимым доказательством

Процедура установления личности свидетеля, в отношении которого приняты меры обеспечения безопасности, может быть проведена не каждым судьей. Избежать нарушения процессуальных сроков и уравнять доступ судей к государственной тайне помогут изменения в законодательстве.

Пользуйтесь консультацией: Правила поведения: Допрос. Вызов на допрос. Допрос в качестве подозреваемого.

Хибна тактика

Відповідно до ч.1 ст.352 Кримінального процесуального кодексу «перед допитом свідка головуючий встановлює відомості про його особу та з’ясовує стосунки свідка з обвинуваченим і потерпілим». Однак у процесі розгляду справи виникають складнощі при встановленні таких відомостей, якщо відносно свідка вжито заходів гарантування безпеки. Особливо дана проблема є поширеною під час розгляду кримінальних проваджень за обвинуваченням осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачено ст.307 («Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів») Кримінального кодексу, де як свідки беруть участь так звані закупні.

Відповідно до пп.9, 10 ч.2 ст.65 КПК не можуть бути допитані як свідки: особи, до яких застосовані заходи безпеки, — щодо дійсних даних про їх особи; особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, — щодо цих даних.

Утім, указана норма не звільняє суддю від обов’язку встановити особу свідка. На практиці сторона обвинувачення часто відмовляється надати суду відомості, які б дали змогу це зробити. Як на мотиви відмови зазвичай посилаються на те, що така інформація становить державну таємницю, процедура доступу до якої складна й передбачена для обмеженого кола осіб.

У свою чергу не всі судді наполягають на доступі до інформації щодо особи свідка. Зіткнувшись із відмовою прокурора надати вказані відомості, судді використовують такі прийоми для перевірки особи свідка:

• звертаються до суду, де судді мають доступ до державної таємниці, аби встановити особу свідка в режимі відеоконференції;

• допитують як свідка оперативного працівника, котрий підтверджує особу свідка, щодо якого вжито заходів гарантування безпеки.

Найгірший варіант — коли суддя «наосліп» допитує свідка, спираючись лише на запевнення прокурора, що це саме та особа, стосовно якої вжито заходів гарантування безпеки. Проте така практика видається хибною.

Читайте статью: Юридические лица в уголовном процессе — обыски, выемки, допросы, аресты имущества