Ограничение прав собственности должника является гарантией справедливой сатисфакции

Законодатель сбалансировал права лица, инициирующего вопрос о применении мер обеспечения иска, и лица, в отношении которого такие меры применены. Но иногда суды требуют от истца чересчур большого залога. Вопросы, на которые нужно обращать внимание в таком случае, проанализировали в Апелляционном суде Тернопольской области, сообщает zib.com.ua.

Єдина підстава

В узагальненні практики розгляду судами заяв про забезпечення позову сказано, що, виходячи з інформації, наданої судами області, а також даних апеляційного суду, можемо зробити висновок: більшість заяв про забезпечення позову розглядали у справах про стягнення заборгованості за кредитним договором, за договором позики та про поділ спільного майна подружжя.

Найчастіше застосовувалися заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно чи заборони вчиняти дії щодо його відчуження. Забезпечували позови й у справах про визнання недійсними договорів, визнання недійсними результатів прилюдних торгів, усунення перешкод у користуванні майном.

Забезпечення позову — це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. За змістом ч.1 ст.151 Цивільного процесуального кодексу, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. У такому разі потрібно подати відповідну позовну заяву протягом трьох днів із дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Пользуйтесь консультацией: Избавление должника от кредитных арестов исполнительной службы по кредитным решениям

У ст.152 ЦПК передбачені такі види забезпечення позову:

• накладення арешту на майно або кошти, що належать відповідачеві та є в нього або інших осіб;

• заборона вчиняти певні дії;

• установлення обов’язку вчинити певні дії;