Огляд володіння особи за добровільною згодою. Умови допустимості

Визнання доказів недопустимими є ефективним засобом забезпечення змагальності між сторонами кримінального провадження, оскільки це дозволяє нівелювати доводи опонента незалежно від того, наскільки істотно вони обґрунтовують фактичні обставини злочину.

Читайте статтю: Допустимість доказів, отриманих при проведенні НСРД, у випадку зміни кваліфікації злочину

Згідно з ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а відповідно до п.1 ч.2 вказаної статті, таким порушенням обов’язково визнається здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Керуючись вказаними положеннями закону, стороною захисту може бути заявлено клопотання про визнання недопустимим результатів огляду місця події за відповідним протоколом , якщо вказаний огляд проведено у володінні особи без відповідної ухвали слідчого судді.

Значення результатів вказаної слідчої дії важко переоцінити, оскільки огляд місця події проводиться у житлі або іншому володінні особи при вчиненні багатьох злочинів. Зокрема, при розслідуванні вбивств при огляді фіксується місце розташування тіла, знаряддя вчинення злочину, предмети обстановки, що могли зберегти його сліди. У випадку квартирних крадіжок, грабежів або розбоїв на місці нерідко виявляються відбитки пальців рук, що в подальшому дозволяють ідентифікувати підозрюваного.

Читайте статью: Основні порушення під час обшуку: зауваження адвоката як додаток до протоколу

У випадку визнання недопустимими доказів, отриманих при огляді місця події, недопустимими також визнаються похідні докази, зокрема висновки експертиз, що в свою чергу може становити основу доказової бази обвинувачення.

Законом встановлено особливий порядок проникнення до приміщення, що перебуває у володінні особи, яке, згідно ст.233 КПК України, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді.

Аналізуючи судову практику, слід визнати обґрунтованими доводи сторони захисту про визнання протоколу огляду місця події недопустимим, якщо огляд проведено у володінні особи, яка в подальшому визнана у цьому провадженні підозрюваним, а дозволу суду на відповідну слідчу дію не отримано.

Зокрема, постановою Верховного Суду у справі № 759/18393/15-к від 05.06.2018[1] залишено без змін ухвалу суду апеляційної інстанції, яким особу виправдано за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України. Суд визнав недопустимим протокол огляду місця події, яким зафіксовано вилучення у житлі особи наркотичного засобу, оскільки до слідчого судді за дозволом про проведення огляду орган розслідування не звертався, а добровільну згоду особи належним чином не отримано.

Однак, інакшому вирішенню підлягають доводи захисту, коли ініціюється визнання недопустимими результатів огляду місця події, проведених у володінні свідка або потерпілого, на підставі добровільної згоди володільця. Вказане випливає із низки рішень Верховного Суду.