Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 29 квітня по 12 травня 2023 року

Нарешті, після трьох тижнів мочання, Велика палата незаконно зареєстрованого Верховного суду (без України) прокинулась і не розчарувала, в чергове змінив юрисдикцію і стабільно відійшовши від своїх позицій. Як говорять, стабільність це ознака майстерності. Особливо будуть радіти судді та адвокати, що займаються питаннями банкрутства і звичайно арбітражні керуючі з принциповою зміною юрисдикції.

В огляд включено позиції про нову юрисдикцію спорів у справах про банкрутство, строків у справах з відшкодування ПДВ, виконавчому проваджені у процедурі ліквідації банків, практика окремих питань застосування положень ГПК України, практика ВС-ККС, ВП-ВС та низка рішень апеляційних судів різних юрисдикцій у справах про відсторонення, а також порядку застосування Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року при повідомленні відповідачів - іноземних юридичних осіб та багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС щодо порядку продажу цінних паперів виражених у валюті та витребування їх з незаконного володіння, а також права на оскарження порушення валютного законодавства

Справа № 910/15551/20

Дуже цікаве рішення, де суд продовжує ігнорувати розуміння та поняття Генеральної ліцензії, підміняючи її ліцензією на здійснення банківської діяльності. Також, дуже цікаво встановлено належного позивача у разі порушення валютного законодавства. Суд зазначив:

126. Згідно із частиною другою статті 16 Декрету КМУ № 15-93 до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за здійснення операцій з валютними цінностями, що передбачені пунктом 2 статті 5 цього Декрету, без одержання генеральної ліцензії НБУ - штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення; за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензії НБУ згідно з пунктом 4 статті 5 цього Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії НБУ - штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день здійснення таких операцій. Санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються НБУ та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку.

127. Як убачається з наведеного, нормами вказаного Декрету була запроваджена система валютного регулювання і контролю держави за валютними операціями, які здійснюються резидентами і нерезидентами з валютними цінностями. Ця система передбачала виникнення відносин між державою та резидентами і нерезидентами, зміст яких полягав в обов'язку резидентів і нерезидентів отримувати генеральні й індивідуальні ліцензії на здійснення валютних операцій, а також у наявності повноважень визначених державою органів контролювати дотримання цього порядку та притягувати порушників до відповідальності.

128. Отже, недотримання резидентами і нерезидентами зазначених норм ДекретуКМУ № 15-93 при здійсненні валютних операцій порушувало права та інтереси саме держави, внаслідок чого виникали відносини між державою та порушником, спір у яких, у разі його виникнення, підлягав вирішенню в суді. Належними позивачами та відповідачами у таких спорах є держава в особі уповноваженого державного органу та резидент чи нерезидент, який порушив норми Декрету.

Постанова ВП ВС про адміністративну юрисдикцію спору щодо заборгованості бюджету з повернення ПДВ у справі про банкрутство та 6 місячного строку звернення з такими вимогами

Справа № 320/12137/20