Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 25 червня по 01 липня 2022 року

В цей огляд увійшла постанова, що буда прийнята після початку війни і якою дійсно можна пишатись. Велика палата зазначила про нікчемність постанови КМУ про перерахунок пенсії й зазначила, що не потрібно її визнавати недійсною, бо вона не відповідає Закону. Саму постанову можна розбирати на цитати й застосовувати в тисячах аналогічних справ де виконавча гілка влади перевищила свої повноваження і діє всупереч прямим нормам Закону. Це не тільки пенсійні справи, це і справи про відсторонення і навіть про неправомірність заборони перетину кордону. Будемо сподіватись, що це не буде винятком, а стане правилом.

Крім того, в огляд увійшла чергова постанова щодо відсутності підстав перегляду після рішення ЄСПЛ, а також постанови апеляційного адміністративного суду про незаконність відсторонення та рішення районного суду, яке детально обгрунтовано з посиланням на національне законодавство та практику ЄСПЛ й резолюцію ПАРЕ з цього приводу й багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС щодо нарахування пенсій військовослужбовцям і нікчемності постанови КМУ №103 та додатку №45 як таким, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили

Справа № 520/2098/19

Цю постанову Великої палати можна розбирати на цитати. Відразу видна рука професіонала, а не судді-трирічки з захмарними амбіціями й мінімумом практичного досвіду. Дуже хотілось, щоб саме так працювала Велика палата.

Суд зазначив, що Конституційний Суд України у Рішенні від 13 травня 2015 року за № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_7 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.