Реєстр судових рішень відкрили і почали з'являтись рішення Великої палати. Дуже шкода, що знову спостерігаємо перекручування Законів та натягування сови на глобус, і дуже сподіваюсь, що рішення після початку війни почнуть вже грунтуватись на Законі, а не фантазіях по заказу. У цьому огляді вміщена частина рішень що була опублікована, щоб його не перевантажувати.
До огляду увійшли рішення щодо поновлення на роботі й виплат при незаконному звільнені, порядку зняття арешту з рахунку на який надходить заробітна плата, оскарження та продовження договору оренди землі, юрисдикції спорів щодо зняття з обліку інтерполу, форми заяви про відшкодування шкоди завданої незаконним позбавленням волі, підстав та строків заміни стягувача, продажу за безцінь активів збанкрутілих банків, а також огляди практики ЄСПЛ за січень - березень, два рішення КСУ щодо нескінченого нарахування відсотків та заборони зняття з черги на житло, практики ВС-КГС щодо обігу цінних паперів, наші рішення про скасування спотвореного протоколу НАЗК, стягнення депозиту з Приватбанку, встановлені факту при наявності спору, обов'язковому досудовому врегулюванні, та звичайному стягненні боргу і багато іншого.
За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Постанова ВП ВС щодо природи та включення виплат за час вимушеного прогулу до структури заробітної плати у разі визнання звільнення незаконним
Справа № 755/12623/19
З відкриттям єдиного державного реєстру судових рішень, з'явилась можливість ознайомитись з повним текстом постанови Великої палати щодо включення до структури заробітної плати виплат при незаконному звільнені. Є й окрема думка, вона демонструє як можна на біле говорити чорне і доводити, що Земля плоска та захищати роботодавців, що порушують навмисно Закон.
Велика палата зазначила, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений частиною другою статті 235 КЗпП України та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений статтею 117 КЗпП України мають різну правову природу.
Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.
Середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI. Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення цього середнього заробітку без обмеження будь-яким строком згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України та не позбавлений права після ухвалення судового рішення про поновлення його на роботі в подальшому звернутися до суду із позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначеного частиною другою статті 235 КЗпП України.
На вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, не поширюється та застосовуєтьсятримісячний строк звернення до суду, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.
Блог