Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 08 по 14 серпня 2020 року

Нарешті судді Великої палати розмістили в реєстрі всі рішення в повному обсязі, яких там не вистачало до їх відпустки. Після ознайомлення з ними, розумієш, чому вони так довго готувались. Якщо раніше я говорив, що вже все межа знищення правової визначеності на передбачуваності досягнута, то зараз цю межу вже перейшли й впевнено рухаються далі. Тому застосування у практиці висновків Великої палати стає повністю безглуздим та безперспективним.

В цьому огляді суд повністю змінив практику визнання договорів недійсними у разі відсутності волі чи підроблені підпису, а також визначив які рішення мають преюдиційне значення. Також в огляд включена зразкова справа, щодо обов’язкового перерахунку з 19.02.2020 грошового утримання суддів у відставці відповідно до виплат суддям, що здійснюють судочинство та Постанова ВС-КГС про звільнення від сплати судового збору у разі стягнення шкоди з ФГВФО й багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП-ВС про можливість вибору виключної підсудності та неможливості власника оскаржити протиправні угоди відчуження майна підприємства

Справа № 910/10647/18

Як говорить один наш колега, цей суд зламався - несіть новий. За цей час стало зрозумілим, що коли потрібне рішення не можуть обґрунтувати нормами чинного Закону, видумують нові норми та говорять про справедливість, добросовісність та розумність, заборони суперечливої поведінки (доктрини venire contra factum proprium) чи шедевра - «суд знає закони» ( принцип jura novit curia). Прикладів таких рішень Великої палати безліч. Але це рішення їх перемогло за моїм власним рейтингом.

Суд прийшов до висновку що не дивлячись на те, що в законодавстві спеціально створена виключна підсудність справ, однак й вона може бути за вибором позивача. Що стосується суті спору, то суд зазначив, що власник не має права оскаржити угоду підприємства яким він володіє. При цьому визнання в судовому порядку недійсним рішення загальних зборів товариства, на підставі якого уповноваженою особою укладено спірний договір, не може бути підставою для визнання його недійсним, оскільки не порушує права та законні інтереси учасника цього товариства.

Зокрема в рішення зазначено.

Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства не мають права. За договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників товариства жодним чином не змінюється. Підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.

Майнове право, що є предметом договору купівлі-продажу, - це обумовлене право набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно, яке виникає тоді, коли виконані певні правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права. Таким чином, майнове право на об`єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об`єкта цивільних прав.

Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.