Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 04 по 17 лютого 2023 року

Схоже деякі судді Великої палати Верховного суду (без України) вирішили почати читати ті постанови, які їм приносять на підпис, тому кількість окремих думок з кожним тижнем збільшується, а існування цього утворення дедалі стає більш сумнівним і жодним чином не створюючим єдину практику та стале правозастосування.

До огляду увійшли дуже цікаві позиції щодо обов'язкового декларування членам дисциплінарних палат кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, визначення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання, диференційованих строків притягнення особи до кримінальної відповідальності, способу захисту у справах з відшкодування податку на додану вартість державою та у справах з повернення майна проданого в процедурі банкрутства.

Також до огляду включено рішення КСУ щодо прав вчителів-пенсіонерів, огляд практики ВС КЦС щодо оскарження рішень третейських судів та надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів 2018 — 2022 роки, практики ВС у вирішенні корпоративних спорів та спорів щодо цінних паперів у 2022 році, дуже цікава постанова про скасування постанови держвиконавця про відкриття виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору, чергове рішення ВС КЦС щодо необхідності перевірки розрахунків й багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС щодо подання декларацій членам дисциплінарних палат кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури

Справа № 260/3380/21

Велика палата зазначила:

66. Обов?язок подання декларації або ж відсутність такого не залежить від направлення їй відповідачем повідомлення, а наявний / відсутній у силу приписів законодавства залежно від тієї обставини, чи є особа суб?єктом декларування відповідно до приписівЗакону № 1700-VII.

67. Отже, направлене відповідачем позивачці повідомлення має виключно інформаційний характер, не є документом, який містить норми права, не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не є остаточним документом, що зобов`язує її до вчинення будь-яких дій, а відтак не є рішенням суб?єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України.

68. Обов?язковою ознакою дій суб?єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб?єктів відповідних правовідносин і мають обов?язковий характер. Інформація з приводу необхідності подання декларації та порядку її подання, викладена у повідомленні, не породжує обов?язкових юридичних наслідків.

69. Таким чином, оскільки направлене позивачці повідомлення не є рішенням суб?єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України та саме по собі не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов?язків для позивачки, то оскарження дій відповідача щодо його направлення позивачці не може бути предметом самостійного розгляду в порядку адміністративного судочинства. У подальшому на його підставі можуть прийматися відповідні рішення уповноваженими органами, а тому його оцінка, як і оцінка дій службових осіб уповноваженого органу щодо його складання, може бути надана судом під час вирішення спору щодо оскарження рішення, прийнятого з його урахуванням.