Главная Блог Аналитические статьи Статьи ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ЗАХІД ЧИ ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ПРИПИС: ЯКИЙ ПРАВОВИЙ ІНСТРУМЕНТ ПРОТИ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА ЗАСТОСОВУВАТИ ЕФЕКТИВНІШЕ (зі зразком заяви про видачу обмежувального припису)

ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ЗАХІД ЧИ ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ПРИПИС: ЯКИЙ ПРАВОВИЙ ІНСТРУМЕНТ ПРОТИ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА ЗАСТОСОВУВАТИ ЕФЕКТИВНІШЕ (зі зразком заяви про видачу обмежувального припису)

22.01.2019
Просмотров : 17515

11.01.2019 року набув чинності Закон №2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», яким Кримінальний кодекс України (далі – КК України) було доповнено новим Розділом XIII-1 «ОБМЕЖУВАЛЬНІ ЗАХОДИ», що містить лише одну статтю 91-1 «Обмежувальні заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство».

Відтепер, в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;

2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;

3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;

4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;

5) направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.

Отже, вказані обмежувальні заходи можуть застосовуватись лише судом, та лише до осіб, чия вина встановлена обвинувальним вироком суду. При цьому, заходи, передбачені ч. 1 ст. 91-1 КК України, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців. Невиконання обмежувальних заходів карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років (ст. 390-1 КК України «Невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників»).

Але постраждалі від домашнього насилля повинні мати належний правовий захист від кривдника й до того часу «Х», коли суд, нарешті, оголосить відносно нього обвинувальний вирок. Так, у разі, якщо кримінальне провадження вже відкрите, а кривднику повідомлено про підозру, - в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд може застосувати один або декілька таких обмежувальних заходів: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.

Обов'язки, передбачені ч. 5 та 6 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються (ч.ч.6-7 ст. 194 КПК України).

На допомогу ж тим потерпілим від домашнього насильства, які ще не домоглися (в силу різних причин) відкриття кримінального провадження стосовно свого кривдника, має прийти, як це не дивно, Глава 13 Розділу IV ЦПК України «Розгляд судом справ про видачу і продовження обмежувального припису», якою був доповнений ЦПК України вже більше року тому.

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст