Обмеження права виїзду за кордон: підстави та протидія

Останні гучні заяви Генерального Штабу України, Міністра оборони України щодо необхідності отримання дозволів для осіб призивного віку для виїзду за кордон, набираюсь все більш суспільного інтересу та обговорення.

Спробуємо проаналізувати норми законодавства, станом на сьогодні.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу N 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятого 16 вересня 1963 року, ратифікованого Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Згадайте новину: Вже є вироки за ухилення від мобілізації

Відповідно до ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, який набув чинності, в тому числі для України, 23 березня 1976 року, кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачені законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Статтею 313 Цивільного кодексу України передбачено право фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років, право на вільний самостійний виїзд за межі України.

Таким чином, українським та міжнародним правом передбачено право фізичної особи на свободу пересування та право вільно залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

В той же час, таке право може бути обмежене законом, в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, встановлені Законом від 21 січня 1994 року N 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».