Друзі, здається, романтика виходить на новий — юридичний — рівень…
У проєкті нового Цивільного кодексу з’явилась стаття 1488, яка вводить «інститут заручин». Тобто тепер “ми заручені” — це не лише фото з каблучкою й хештег #she_said_yes, а потенційно ще й правова конструкція.
Якщо коротко, тепер зарученими вважатимуться особи, які надали взаємну обіцянку укласти шлюб і неважливо — письмово чи усно. Так-так, навіть класичне “ну все, після відпустки розписуємось” може зазвучати трохи серйозніше.
При цьому, заручини не створюють обов’язку одружитися. Любов — справа добровільна. Але! Вони створюють тепер обов’язок відшкодувати матеріальну і моральну шкоду у разі подальшої відмови від шлюбу.
Уявімо кейс із щасливим фіналом для права, принаймні:
Він красиво пообіцяв одружитися. Вона повірила, забронювала ресторан, внесла аванс за сукню, замовила фотографа й навіть повідомила родичів з трьох областей, а потім — “знаєш кохана, я ще не готовий”.
Якщо зміни ухвалять, сам факт обіцянки може стати правовою підставою для претензій. І вже не лише мама скаже: “Я ж тобі казала”, а й суд може поцікавитися — хто компенсує витрати та моральні переживання.
Тож фраза “обіцяти — не значить одружитися” ризикує втратити свій легковажний шарм.
Висновок простий:
1. Каблучку даруємо — з розумінням наслідків.
2. Обіцянки даємо — усвідомлено.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Все права защищены.