Опубліковано оновлену редакцію Правил адвокатської етики
15 лютого 2019 р. З'їздом адвокатів України 2019 року Розділ ІІ Правил адвокатської етики був доповнений ст. 121 «Чесність та добропорядна репутація», а до ст. ст. 44, 65 внесено зміни.
Принцип чесності і добропорядної репутації адвоката є визнаним міжнародним стандартом здійснення адвокатської діяльності, який відображений в етичних кодексах поведінки адвокатів різних країн. Активна міжнародна діяльність Національної асоціації адвокатів України дозволила досягти таких важливих результатів, як вступ в міжнародні професійні організації адвокатів – Міжнародна асоціація адвокатів(IBA) та Рада адвокатських і правничих товариств Європи (CCBE). Для членів цих організацій дотримання адвокатом принципу чесності, наявність бездоганної репутації у адвоката є обов'язковими. Відтак, зїзд підтримав ініціативу делегації Одеської області та затвердив зміни до Правил адвокатської етики.
Правила адвокатської етики в останній редакції можна переглянути в розділі Нормативні акти. Акти НААУ
Питання про необхідність доповнення переліку основних принципів адвокатської етики принципом чесності та добропорядної репутації тривалий час обговорювалося на сторінках юридичних видань, на семінарах та інших заходах з питань адвокатської етики, які організовувалися Національною асоціацією адвокатів, круглих столах і науково-практичних конференціях за участю адвокатів.
Принцип чесності та порядності, як один з основних принципів адвокатської етики, був закріплений у Правилах адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1-2 жовтня 1999 року. Ст. 11, яка мала назву «Чесність і порядність», діяла у такій редакції: «Адвокат повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті бути чесним і порядним; не вдаватися до омани, погроз, шантажування, підкупу, використання тяжких матеріальних чи особистих обставин інших осіб або інших протизаконних засобів для досягнення своїх професійних чи особистих цілей; поважати права, законні інтереси, честь, гідність, репутацію та почуття осіб, з
якими він спілкується в різних відносинах.». Крім того, статтею 58 Правил 1999 року «Дотримання адвокатом принципів чесності та порядності під час здійснення професійної діяльності в суді» було врегульовано: « (1) Адвокат не повинен повідомляти учасникам процесу або свідкам свідомо неправдиву інформацію стосовно фактичних обставин справи, їх правової оцінки, суті закону, обсягу прав та обов'язків сторін, або іншим чином намагатися схилити їх до зміни їх позиції, свідчень, здійснення інших дій, в яких зацікавлений його клієнт. (2) Адвокат повинен уникати позапроцесуального спілкування по суті справи, що є предметом судового розгляду, з учасниками процесу, які не є його клієнтами, і має здійснювати таке лише у формах та з метою, що не суперечить чинному законодавству та цим Правилам і лише у випадках, коли це є необхідним для належного виконання доручення. (3) Адвокат повинен уникати спілкування з суддею в будь-яких формах, окрім передбачених законодавством, по суті справи, що розглядається судом, і не повинен спонукати до цього клієнта. (4) Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.»
Нові редакції Правил адвокатської етики 2012 року та 2017 року передбачили у Розділі IV Правил, який регулює відносини адвоката з судом, дотримання принципу чесності та порядності під час здійснення професійної діяльності в судді (ст. 44), а Правила адвокатської етики 2017 року також визначили чесність принципом поведінки адвоката у соціальних мережах (ст. 57 чинних Правил).
Втім аналіз міжнародних стандартів здійснення адвокатської діяльності, історичного розвитку української адвокатури, досвіду зарубіжних країн дозволяє дійти до висновку, що чесність та чесна репутація - фундаментальний, базовий принцип адвокатської етики, який має розповсюджуватися на всі напрями професійної діяльності адвоката, його складові мають бути характеристикою особистості адвоката, у зв'язку з чим цей принцип потребує закріплення серед Основних принципів адвокатської етики (Розділ ІІ Правил).
Загальний кодекс правил для адвокатів країн-членів Європейського співтовариства, прийнятий у 1988 році, закріплює п.2.2 «Довіра та особиста порядність»: «Довірчі відносини між адвокатом і клієнтом можуть виникнути лише у випадку відсутності у останнього сумнівів відносно порядності, чесності і добросовісності адвоката».
Хартія основних принципів європейської адвокатської професії, яка була прийнята 24 листопада 2006 року, встановлює, що честь та гідність адвокатської професії, доброчесність та бездоганна репутація окремого адвоката (п. d), є одним з десяти основоположних принципів професії адвоката.
«Роль адвокатів у системі правосуддя тягне за собою ряд обов'язків і обмежень, особливо у зв'язку з їх професійною діяльністю, яка повинна бути прямою, чесною і гідною», - встановлено у Рішеннях Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема, Касадо Кока проти Іспанії, 24 лютого 1994 року, § 46, Серія А № 285-А; Штойр проти Нідерландів, № 39657/98, § 38, ЄСПЛ 2003-XI; Фераарт проти Нідерландів, № 10807/04, § 51, 30 листопада 2006 року, і Моріс, наведена вище, § 133). «Професія адвоката є однією з професій, представники якої повинні дотримуватися вищих і більш суворих стандартів поведінки. Не лише загальні стандарти поведінки, але також спеціальні вимоги, встановлені законами, які регулюють діяльність колегії, та правила професійної етики, застосовуються до практики адвоката. Необхідність вимог, встановлених правилами професійної етики, є об'єктивною: лише особі з високою моральною репутацією можливо довіряти брати участь у процесі здійснення правосуддя. Дозвіл будь-якій особі брати участь у цьому процесі незалежно від його або її поведінки дискредитує ідею здійснення правосуддя», - визначено ЄСПЛ у Рішенні по справі Lekavičienė v. Lithuania, 27 червня 2017 року, № 48427/09, ECHR 2017.
Блог