Нова методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника: що змінилося для ОГС?

2 жовтня була офіційно опублікована – а значить, вступила в силу – нова Методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 19 вересня 2023 р. № 1011.

ЩО ЦЕ ЗМІНЮЄ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА (ОГС)?

Коли в 2021 році здійнявся ажіотаж щодо нового обов’язку юридичних осіб – надавати відомості про наявність або відсутність кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) для внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР), для прибуткових організацій особливої проблеми це не склало – КБВ в основному визначався за розміром частки в статутному капіталі. Але для ОГС-юридичних осіб, у яких ні статутного капіталу, ні власників немає, все було дещо заплутаніше. В результаті велика частина ОГС вносила відомості про відсутність КБВ. Нова Методологія пропонує інший підхід.

Читайте статтю: Визначення кінцевого бенефіціара: деталі методології від Мінʼюсту

ЯКИЙ ПІДХІД ПРОПОНУЄ НОВА МЕТОДОЛОГІЯ?

Одразу зазначимо, що Методологія не виключає ситуацію, коли в ОГС або інших юридичних осіб немає КБВ. Хоча в рекомендаціях FATF, яким має відповідати законодавство України як кандидатки в ЄС, така опція відсутня.

Втім, Методологія враховує рекомендації FATF щодо КБВ для ОГС і рекомендує визначати їх за ознакою прямого або непрямого (через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб) вирішального впливу фізичної особи на діяльність такої неприбуткової організації. Йдеться про право контролю, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, право вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів та прийняття обов’язкових до виконання рішень, що мають вирішальний вплив на діяльність неприбуткової організації (пункт 34 Методології).

У випадку відсутності ознак, визначених пунктом 34 цієї Методології, та будь-яких сумнівів щодо того, чи є встановлена особа кінцевим бенефіціарним власником, рекомендується досліджувати інформацію про осіб, які обіймають посади в керівництві організації та мають право представляти організацію без довіреності.

ЧОМУ ТАКИЙ ПІДХІД – ЛОГІЧНИЙ?

Мета визначення КБВ (незалежно від виду юрособи чи підходів) – встановити людей, які можуть впливати на потік фінансів організації та долю її майна. Ця інформація потрібна, аби визначити рівень загрози (чи її відсутність), що фінанси і майно будуть використані для відмивання коштів або фінансування тероризму.

Безумовно, законодавець встановив низку винятків з обов’язку встановлювати наявність або відсутність КБВ у юридичних осіб (їх можна знайти у частині 8 статті 5-1 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”). На жаль, громадські об’єднання (ГО) та благодійні організації (БО) до цього переліку не потрапили. А коли згадати, що дві останні Національні оцінки ризиків визначили українські ГО та БО як клієнтів високого ризику для відмивання коштів та фінансування тероризму, то навряд чи найближчим часом їм дозволять не звітувати про КБВ.

ЯК ВИЗНАЧАТИ КБВ ДЛЯ ГО ТА БО? ОСНОВНІ ЗАСАДИ

Українське законодавство дає ГО та БО широкі можливості, аби вибрати структуру управління та ухвалення рішень. Тому єдиного для всіх рецепту не існує – але основні рамки окреслити цілком можна.

По-перше, треба пам’ятати, що КБВ – це завжди фізична особа. Колективний орган (наприклад загальні збори організації) не можуть бути КБВ.

Чи вважати КБВ членів загальних зборів організації? Теж ні, бо сам по собі, простий член зборів не може розпорядитись майном і фінансами організації чи визначити напрями її діяльності. Рішення має приймати саме орган.