Нормативна і прецедентна фраудаторність в українському та зарубіжному судочинстві

З 24.11.2021 Верховний Суд проголосив прецедентну можливість визнання фраудаторним правочину тільки на підставі порушення загальних засад цивільного законодавства. Наразі українська судова правотворчість у цьому напрямку стрімко розвивається. (Джерело: ЗіБ)

Читайте статтю: Фраудаторний правочин: щодо визнання правочину недійсного як фраудаторного - науковий висновок (справа № 910/16579/20)

Фраудаторність у законодавстві ЄС

Фраудаторність правочину (певного юридичного акту чи дії) або actio pauliana передбачена цивільним законодавством країн ЄС і відповідно, застосовується судами у певних ситуаціях, коли боржник вчиняє юридичні дії на шкоду кредиторам. Наприклад, ст.527 Ustawa Kodeks cywilny (закону про Цивільний кодекс) унормовує наступні положення:

«(1) Якщо внаслідок юридичної дії боржника, вчиненої на шкоду кредиторам, третя сторона отримала економічну вигоду, будь-який із кредиторів може вимагати визнання такої дії недійсною щодо нього, якщо боржник свідомо діяв на шкоду кредитору, і третя особа знала або, проявляючи належну обачність, могла знати про це.

(2) Правова дія боржника є вчиненою на шкоду кредиторам, якщо внаслідок такої дії боржник став неплатоспроможним або більш неспроможним, ніж він був до вчинення дії.

(3) Якщо внаслідок юридичної дії боржника, вчиненої на шкоду кредиторам, особа, яка перебуває у близьких стосунках з боржником, отримала економічну вигоду, вважається, що така особа знала, що боржник свідомо діяв на шкоду кредиторам.

(4) Якщо в результаті юридичної дії боржника, вчиненої на шкоду кредиторам, підприємство, яке перебуває в постійних комерційних відносинах з боржником, отримало економічну вигоду, вважається, що воно усвідомлювало, що боржник свідомо діяв на шкоду кредиторам».

Стаття 528 цього кодексу передбачає:

«Якщо в результаті юридичної дії боржника, вчиненої на шкоду кредиторам, третя особа отримала безоплатну економічну вигоду, кредитор може вимагати визнання дії недійсною, навіть якщо особа не знала та , навіть здійснюючи належну обачність, не могла знати, що боржник свідомо діяв на шкоду кредиторам».

Стаття 530 зазначає: