Несанкціонований овердрафт. Споживач банківських послуг vs банк.

Захист законних інтересів клієнтів банків, правове забезпечення сталого розвитку і стабільності банківської системи, а також створення сприятливих умов для розвитку економіки України – мета законодавства, що регулює діяльність банківських установ.

У цій статті розкриємо питання правового регулювання захисту інтересів клієнтів банків. Зокрема, проаналізуємо законодавство та судову практику щодо того, хто ж насправді несе відповідальність при «технічних збоях», «багах системи» чи «курсовій різниці»?

Банки, у таких випадках, взяли на себе право називати вищезазначені категорії зручним (для банків) словосполученням - «несанкціонований овердрафт».

Отже, при технічних помилках чи збоях у роботі програмного забезпечення, «несанкціонований овердрафт» - відповідальність та зобов’язання клієнта банку чи намагання перекласти відповідальність та обов’язок на споживача банківських послуг, як на слабкішу сторону?

Візьмемо для аналізу реальну ситуацію з відносин між банком та його клієнтом.

Клієнтом банку було перераховано на особистий рахунок грошову суму в іноземній валюті, яка була зарахована на рахунок клієнта банку у гривневому еквіваленті за курсом встановленим банком на дату проведення операції.

Згодом, банк списав (відмінусував) суму коштів, що були зараховані на рахунок клієнта в розмірі перерахованому за іншим (значно меншим) курсом іноземної валюти, пояснюючи це технічними проблемами програми, що відповідає за обрахунки сум коштів при платіжних операціях з іноземними валютами, та встановив «несанкціонований овердрафт», оскільки кошти, що були зараховані на рахунок клієнта банку на момент встановлення овердрафту вже були витрачені на власний розсуд клієнтом банку.

Отож, першочергово визначимося з інструментарієм, який надав законодавець, що ж встановлено законодавством?

Закон України «Про споживче кредитування» містить доволі лаконічне визначення, що несанкціонованим овердрафтом є перевищення суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою встановленого кредитного ліміту, що обумовлений договором між кредитодавцем та споживачем і не є прогнозованим за розміром та часом виникнення.

Стаття 1069 Цивільного кодексу України (далі за текстом – ЦК України) передбачає, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

У договорах публічної оферти (договір приєднання) банки пропонують наступне визначення: несанкціонований овердрафт - заборгованість клієнта перед банком, що не була обумовлена договором, не є прогнозованою в розмірі та за часом виникнення та яка виникає внаслідок здійснення клієнтом видаткових операцій з карткового рахунку на суму, що перевищує встановлений банком розмір платіжного ліміту.