На що має звертати увагу слідчий суддя, розглядаючи скарги на повідомлення про підозру

У 2017 році в Кримінальному процесуальному кодексі з’явилася норма, що дозволила оскаржувати повідомлення про підозру. Проте застосування цього інституту на практиці ускладнюється недосконалістю нормативного регулювання та розбалансованістю судової практики, йдеться на сайті zib.com.ua

Зворотна дія в часі

Проведений аналіз понад 75 постанов суду апеляційної інстанції за результатами розгляду скарг на ухвали слідчих суддів, якими були скасовані повідомлення про підозру, а також постанов Верховного Суду із цього приводу показав певні проблеми з правозастосуванням.

Так, слідчі судді постановили ухвали щодо повідомлень про підозру в кримінальних провадженнях, зареєстрованих в Єдиному реєстрі досудових розслідувань до 16.03.2020. Натомість згідно з п.4 §2 «Прикінцеві положення» розд.4 закону від 3.10.2017 №2147-VIII положення п.10 ч.1 ст.303 КПК вводиться в дію через 3 місяці після набрання чинності цим актом. Вони не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, щодо яких відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після 16.03.2020. Це, зокрема, зазначив у своїй ухвалі від 13.02.2020 Донецький апеляційний суд (справа №220/956/18).

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Івано-Франківського апеляційного суду від 26.04.2019 (справа №346/4509/17). Пославшись на відповідні положення закону №2147-VIII, а також ч.4 ст.304 КПК, суд зазначив, що скаргу подано на повідомлення слідчого, прокурора про підозру, яке не підлягало оскарженню. Тож у відкритті провадження необхідно відмовити.

Читайте статтю: У зупиненому досудовому розслідуванні повідомлення про підозру не оскаржується ?!

При цьому суд зазначив, що за таких обставин доводи як сторони обвинувачення, так і сторони захисту стосовно особливостей досудового розслідування, наявних доказів, фактів щодо винесення та вручення повідомлення про підозру суд апеляційної інстанції не може брати до уваги. Адже скарга не підлягає розгляду по суті через те, що закон, яким надано право оскаржувати її, не поширюється на те кримінальне провадження, в якому вона винесена.

Також порушення вимог п.10 ч.1 ст.303 КПК щодо дотримання двомісячного строку з дня повідомлення особі про підозру виявив Вінницький апеляційний суд. В ухвалі від 28.12.2018 (справа №126/2557/18) зазначено, що особі повідомлено про підозру 12.09.2018, однак її оскаржено 18.09.2018, тобто до спливу вказаного строку.

При цьому положення закону не може мати зворотної дії в часі, оскільки, як правильно зазначено в ухвалі Київського апеляційного суду від 5.06.2019 (справа №759/3116/19), формою реалізації ч.1 ст.58 Конституції є положення ч.1 ст.5 КПК, яка регулює дію норм кримінального процесуального закону в часі та згідно з якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається відповідно до положень цього кодексу, чинних на момент початку виконання дії або прийняття такого рішення. На відміну від кримінального (матеріального) закону, чинний кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників провадження. Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе, а тому з підстав, зазначених у п.10 ч.1 ст.303 КПК, слідчий суддя уповноважений розглянути скаргу на повідомлення слідчого, прокурора про підозру у справах, щодо яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР з 16.03.2018.

Отже, оскарження повідомлення про підозру можливе за наявності двох умов:

• воно здійснене в кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР після 16.03.2018;