Момент завершення досудового розслідування висуванням обвинувачення та його практичне значення

Законодавство, яке регулює порядок здійснення кримінального судочинства, має забезпечувати не лише невідворотність кримінального покарання, а й гарантувати рівність сторін кримінального провадження.

При наймі, вищевказане формулювання зазначене у пояснювальній записці до проекту Кримінального процесуального кодексу України від 12.01.2012 року Комітетом ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Одним з важливих питань, яке мав би розкрити новий КПК, є проблема визначеності моменту, з якого беззаперечно можна вважати, що досудове розслідування завершено висуванням обвинувачення.

Користуйтесь консультацією: Початок досудового розслідування та підстави закриття кримінального провадження.

Який практичний сенс міститься в цьому юридичному термін і яке його значення в діях захисту?

По-перше, це необхідне для безумовного розуміння моменту, з якого «підозрюваний» статусно перетворюється на «обвинуваченого».

По-друге, немаловажним значенням в даному контексті є можливість звернення захисника до слідчого або прокурора із певними клопотаннями, що, як відомо зі змісту ст. 220 КПК дозволено виключно під час досудового розслідування.

По-третє, теж саме стосується право оскарження дій слідчого (прокурора) до слідчого судді, оскільки ст. 303 КПК передбачає можливість оскарження бездіяльності лише в режимі «досудового розслідування».

Так коли саме завершується досудове розслідування? В даній статті акцент робиться на певній формі закінчення слідства, а саме на тієї, яка передбачає складання обвинувального акту. Питання завершення слідства шляхом закриття кримінального провадження або звільнення особи від відповідальності - в даному контексті не розглядаються.

Отже, на перший погляд все дуже просто. Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК: Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.