МінЮсту байдуже

З огляду на статті, які розміщені на сайті міністерства юстиції України, я зробив висновок, що після революції підхід посадовців міністерства юстиції до виконання ними повноважень не змінився, а про реформи та якісні зміни годі й думати. Мій висновок аргументується нижченаведеними обставинами.

На офіційному сайті міністерства юстиції України (http://www.minjust.gov.ua/4382) опублікована така от стаття:

Щодо зміни розміру статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю при зміні розміру мінімальної заробітної плати або мінімального розміру статутного фонду, встановленого законом

Перше на, що я звернув увагу, це твердження із посиланням на ст. 52 Закону України «Про господарські товариства», що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю має становити в еквіваленті не менше ста мінімальних заробітних плат. Проте в ст. 52 насправді йдеться про наступне:

Стаття 52.Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства. Зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку. Рішення про зменшення статутного капіталу товариства надсилається поштовим відправленням всім кредиторам товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття. Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства. Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення про це в порядку, встановленому статутом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків. Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі.

Як ви бачите в цій статті відсутня норма яка би обмежувала засновників товариства з обмеженою відповідальністю у формуванні статутного капіталу в розмірі меншому аніж той, що вказаний на офіційному сайті Міністерства юстиції України. Вся річ у тому, що колись така норма існувала в дійсності проте до Закону України «Про господарські товариства» вносились зміни і згодом мінімальний розмір статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю було зменшено до еквівалента однієї мінімальної заробітної плати а від 2011 року вимоги щодо мінімального розміру статутного капіталу взагалі немає. Але от люди у міністерстві зайняті будь чим тільки не моніторингом законодавства, що стосується спрощення ведення господарської діяльності.

Друга помилка допущена у наведеній статті опублікованій на офіційному сайті Міністерства юстиції України на яку я звернув увагу настільки жахлива, що за її допущення слід відсторонити від виконання обов’язків весь склад міністерства, від міністра до технічного персоналу. Цією помилкою є посилання на науково-практичний коментар. Яким би світилом у юридичній науці не був Е.Р. Кибенко але навіть студенти двієчники перших курсів знають, що посилатись на науково-практичні коментарі можна хіба що в навчальних та наукових роботах (зокрема курсових і т.п.). Однією із причин, чому не можна посилатись на науково-практичні коментарі, це те, що до законодавчих норм вносяться зміни але із внесенням таких змін автори коментарів не перевидають їх із врахуванням законодавчих змін. Тим більше, що в даному випадку посилання зроблено на науково-практичний коментар виданий у 2000 році. Простіше кажучи, слід розрізняти юриспруденцію як галузь права, та юриспруденцію як галузь науки. Роз’яснення міністерства (навіть просто статті розміщені на сайті) – це із галузі права. Науково-практичний коментар – це вже із галузі науки.

Це не єдиний прокол міністерства. Наводжу ще один приклад. На офіційному сайті Міністерства юстиції України (http://www.minjust.gov.ua/5246) зазначається:

«Договір позички будівлі або іншої капітальної споруди строком на один рік і більше укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Договір позички транспортного засобу за участі фізичної особи також укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.»

Підписалась під цими словами провідний спеціаліст Департаменту нотаріату та реєстрації адвокатських об’єднань міністерства юстиції України Кравченко Ольга Петрівна.