Міфи та фейки щодо фіскалізації та використання програмних РРО

Останнім часом з’явилось багато спекуляцій навколо набуття чинності Законами 128-IX та 129-IX, які були прийняті ВРУ та підписані Президентом наприкінці минулого року з метою детінізації сфери торгівлі. Дані Закони передбачають багато позитивних новацій, як-то механізм кешбеку для споживачів, можливість використовувати програмні РРО в смартфоні. Водночас, вони мають стати запорукою створення цивілізованих і рівних правил ведення бізнесу, постового розширення сфери обов’язкового використання касових апаратів або їх програмних аналогів, а також збільшення відповідальності за невидачу фіскального чека споживачу, зокрема, скасування штрафу в 1 гривню.

У той же час, противники фіскалізації наразі активно бомбардують соціальні мережі та медіа необґрунтованими та відверто неправдивими твердженнями, які вводять в оману пересічних українців та залякують представників малого бізнесу. Тож, давайте детально проаналізуємо деякі з цих міфів та з’ясуємо наскільки в них є зерно істини.

1. Закони 128 та 129 примушують абсолютно всіх продавців, включаючи бабусю, яка продає овочі на базарі використовувати касові апарати.

Це не є правдою, оскільки, стаття 9 Закону про використання РРО чітко зазначає, що касові апарати або їх програмні аналоги не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та в разі торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівку на ринках. Більше цього, ця ж стаття дозволяє не застосовувати РРО всім суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування 1 групи. А це, власне, і є підприємці, які здійснюють роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках або надають побутові послуги населенню, обсяг доходів яких протягом року не перевищує 1 мільйона гривень.

2. Ходять чутки, що існує якийсь «наближений до владних кіл бізнесмен» який закупив мільйон касових апаратів, і тепер через Закони №128 та №129 хоче примусити всіх підприємців купувати їх з «200% накруткою».

Це неправда, оскільки Закони 128-IX та 129-IX взагалі дозволяють замість касового апарату використовувати будь-який наявний у продавця гаджет, як-то мобільний телефон, ноутбук або планшет. Тому, будь-хто може завантажити на свій мобільний телефон безкоштовне програмне забезпечення від державної податкової служби та використовувати його як касовий апарат.

3. Існує ще якийсь «бізнесмен», який закупав мільйон принтерів для роздрукування фіскальних чеків для програмних РРО, і тепер також хоче їх продати.

Програмне РРО автоматично генерує чек в електронному вигляді і передає його на сервер податкової, а також в смартфон споживача. Тому, друкувати чек в обов’язковому порядку при використанні програмного РРО не потрібно. Якщо продавець таки хоче видади паперовий чек, його можна роздрукувати навіть на звичайному принтері, або взяти в оренду спеціальний міні-принтер за 50 гривень на місяць.

4.Безкоштовне програмне РРО від податкової не працює, а аналоги, які пропонують комерційні структури, коштують дуже.

Норма щодо можливості використання програмних РРО почала працювати з 1 серпня 2020 року і станом на кінець жовтня, за даними податкової, вже 1959 суб’єктів зареєстрували 42 тисячі програмних РРО. За цей час для реєстрації до фіскального серверу ними було передано близько 40 мільйонів чеків.

Так, можливо безкоштовне програмне РРО від податкової працює не ідеально, але на сьогодні існує дуже багато недорогих програмних РРО від приватних компаній, вартість встановлення та обслуговування яких складає близько 140 гривень на місяць. Встановити програмне РРО можна за декілька годин і надалі вільно їм користуватися. Більше того, можна прогнозувати, що з подальшим розвитком цієї технології, вже в найближчому майбутньому всі онлайн програми, в яких працює бізнес будуть мати елемент фіскалізації.