Не всі "диктаторські закони" були скасовані торік. Ми все ще живемо за ними.

Рівно рік тому, 28 січня 2014-го року, Верховна Раді України скасувала сумнозвісні «диктаторські закони» від 16 січня. Не меншою загрозою, ніж «диктаторські закони», для прав і свобод кожного українця лишається Кримінальний кодекс України. Його писали наприкінці 1990-х років за лекалами кримінальних кодексів УРСР 1960 року і Росії 1996 року.

Цей Кодекс не дозволяє нікому з українців «зарікатися від тюрми». В Україні його треба наново переписувати – на основі принципів гуманізму і справедливості. Про це – інфографіка від Центру політико-правових реформ.

В інфографіці вказано конкретні – і ще не всі – недоліки чинного Кримінального кодексу і пропозиції експертів на противагу застарілим негуманним нормам цього закону.

У новому Кримінальному кодексі України має бути відображено нові підходи у сфері кримінальної відповідальності та кримінального судочинства, які повинні кардинально змінити умови забезпечення прав людини, сформувати переконаність особи і суспільства в дієвості принципу верховенства права, підвищити рівень довіри громадян України до інститутів влади загалом і до органів та установ системи кримінальної юстиції зокрема.

Отже, на черзі закони:

- про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо розмежування правопорушень залежно від ступеня їх тяжкості і запровадження кримінальних проступків, введення правил кваліфікації кримінальних правопорушень, посилення захисту прав та інтересів потерпілих, гарантованого відшкодування завданої злочином шкоди, розширення застосування відновних процедур і примирення, обмеження сфери застосування покарань, пов'язаних із позбавленням волі, за нетяжкі злочини, тощо;

- про єдину систему електронного обліку даних про кримінальні правопорушення і покарання за них;  

- про адміністративні (управлінські) проступки та відповідну процедуру;

- про поліцію і поліцейську діяльність та інші закони щодо перебудови організаційно-функціональної структури 
кримінальної юстиції відповідно до норм реформованого законодавства;

- про єдину систему статистики і визначення науково обґрунтованих критеріїв оцінки результатів роботи органів системи 
кримінальної юстиції та ін.

Про це – наша інфографіка.

Микола Хавронюк,

доктор юридичних наук

ГО "Українське юридичне товариство"