Ліквідація департаменту спецрозслідувань ГПУ: справи Майдану під питанням

Генеральний прокурор України Юрій Луценко ліквідував департамент спецрозслідувань ГПУ, який займався справами вбивств на Майдані взимку 2014 року. Чи будуть вони доведені до кінця, розповідає dw.com.

Департаменту спецрозслідувань, який розслідував справи вбивств на Майдані під час акцій протестів взимку 2014 року, в Генпрокуратурі України (ГПУ) більше немає. Генеральний прокурор України Юрій Луценко 11 липня підписав відповідний наказ. Департамент спецрозслідувань було створено наприкінці 2014 року на вимогу родичів постраждалих. Його завдання полягало у вивченні обставин узурпації влади та всього комплексу злочинних дій, скоєних у час правління екс-президента Віктора Януковича, а також розслідування масових вбивств учасників мирних акцій протесту 18-20 лютого 2014 року.

Нова структура

Ще у жовтні 2016 року генеральний прокурор Юрій Луценко реструктуризував департамент і позбавив його розслідування справ про економічні злочини попередньої влади. Нинішні ж структурні зміни у прес-службі ГПУ пояснили вимогами нового Кримінального процесуального кодексу (КПК) України. "Зміни мають на меті розмежування структурних підрозділів, які здійснюють досудове розслідування і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням в Генеральній прокуратурі України. Натомість у структурі ГПУ тепер утворено управління спеціальних розслідувань, як самостійний структурний підрозділ", - йдеться у заяві прес-служби ГПУ.

Тобто, людей з ліквідованого Департаменту спецрозслідувань розділять: всі слідчі працюватимуть в управлінні спеціальних розслідувань, яке раніше було у складі департаменту, а процесуальні керівники, тобто прокурори, які підтримують у судах держобвинувачення в кримінальних провадженнях по справах Майдану будуть переведені до іншої структури ГПУ - департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань (ДБР). Але чому Юрій Луценко поспішає з реорганізацією?

Згадайте новину: Довгоочікувана люстрація суддів чи «смерть» справ Майдану?

Поставити під контроль

Керівник ліквідованого департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк вкрай критично поставився до таких змін. "Головна мета нинішньої реорганізації в ГПУ - поставити під контроль прокурорів, тих, хто зараз за новим КПК приймає рішення про притягнення до відповідальності, повідомлення про підозру, закриття справ", - сказав у розмові з DW Горбатюк. За його словами, генпрокурор та його заступники неодноразово "тиснули" на співробітників департаменту та намагалися незаконно впливати на розслідувані ними справи.

Тож, на переконання Горбатюка, справжня мета ліквідації департаменту - мати вплив на кримінальні провадження за вбивствами на Майдані. "Мабуть керівництво ще не всі справи розкрало та продало, бо ми їм в цьому заважали", - не приховує своїх емоцій Горбатюк. При цьому він вважає, що реорганізація проведена дуже майстерно - вся відповідальність за продовження розслідування справ Майдану лежатиме на слідчих і їхньому керівникові, натомість реальних повноважень продовжувати ефективне розслідування у них не буде, оскільки процесуальні керівники будуть контрольованими ззовні.

Родичі загиблих на Майдані обурені такими діями генпрокурора. Вони вказують на те, що ліквідація департаменту спецрозслідувань та розведення по різних структурах слідчих і прокурорів негативно вплине на завершення розслідування. "Слідчі і процесуальні керівники не можуть ефективно координувати свою роботу, якщо перебувають під різним підпорядкуванням", - застерігає голова громадської організації "Родини Героїв Небесної Сотні" Володимир Бондарчук.

Він нагадав, що саме родини загиблих домоглися, аби справами Майдану займався окремо визначений пул слідчих та прокурорів, і їхня скоординована робота, на думку Бондарчука, дала результат. Відповідно до реєстру проваджень про злочини, пов'язані з перешкоджанням проведенню мирних акцій протесту, які відбувалися в Києві та інших містах взимку 2013 -2014 років, повідомлено про підозру 282 особам. До суду передано 63 обвинувальних акти щодо 135 осіб. За результатами судового розгляду винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень визнано 16 осіб, стосовно 15 з них ухвалено обвинувальні вироки.