Лев Пархаладзе: Мораторій на нову забудову в Україні можливий...!

Як змінюються державні будівельні норми, чи вдасться реалізувати ініціативу збудувати "Kyiv City", чи правильне місце обрав Офіс президента для переїзду, чи був скандальний "міст Кличка" доречним та про запровадження нових норм на вбиральні у місцях громадського харчування, зокрема, ресторанах та кафе — про це в ефірі Українського радіо в програмі "Персона ґрата" говорили із заступником міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Левом Парцхаладзе, пише nrcu.gov.ua

Ведуча:

Світлана Мялик

— В Україні зараз триває переформатування влади. Які, на ваш погляд, шанси подальшого порядкування й посилення правил гри на будівельному ринку?

— Ми дуже активно змінили державні будівельні норми. Ми ввели принципи та стандарти, наприклад, кожне місце повинне обов’язково мати обмеження за висотністю. Міста хаотично забудовуються, просто в центрі міста можуть бути хмарочоси поруч із одно- та двоповерховими будинками. Це не зовсім коректно та правильно.

По-перше, виникає проблема з соціальною інфраструктурою (садочками, школами). А також проблеми водопостачання, водовідведення тощо. Ми зробили більш жорсткі норми для розміщення дитячих садочків та шкіл. На 1000 жителів повинно бути 38 місць у дитячому садочку та 135 місць у школах. Крім цього, ми зробили доступність для цих об’єктів. Для дитячого садочка радіус пішохідної доступності — до 300 м, для школи — максимум 750 м. Ми також зробили такий крок, як обмеження за щільністю забудови. Якщо раніше будувались по 2-3 тисячі людей на один гектар, то зараз максимум 450 людей.

У містах-мільйонниках є проблема щодо побудови шкіл та садочків — нема територій. Щоб побудувати школу, треба півтора гектара землі. У центральних районах ми дозволили вбудовувати дитячі садочки в будівлю житлового комплексу. Також ми хочемо дозволити вбудовувати у житлові будинки початкові класи, до 4 класу включно. Міста будуть розвиватися, і якщо ми хочемо, щоб і соціальна сфера також розвивалася, якщо хтось хоче щось побудувати, а немає місць у школі, то ми не хочемо дозволити будувати, якщо ти не побудуєш там школу або дитячий садочок.

Ми розробили аналіз стосовно шкіл і дитсадків. Дуже жахливий стан у обласних містах, наприклад, Рівне, Івано-Франківськ, Вінниця. Школи переповнені. А друга проблема полягає у тому, що є другі зміни у школах. Наприклад, у тому ж Рівному це приблизно 30-40% шкіл. І це дуже некомфортно для дітей. Ми вже зробили декілька кроків, аби це усунути, але це неможливо зробити відразу.

— У багатьох жителів столиці, які бачать ці хаотичні забудови, як виростає чергова висотка, зокрема і в історичній частині міста, виникає запитання: для чого ухвалювати ці норми, якщо вони переважно не виконуються? У минулому ви — забудовник і цей бізнес полишили, так я розумію?

— Це було 15 років тому. Я розумію, що кожен забудовник хоче побудувати більше, це є природна складова. Але регулятор всіх цих ідей — це місцева влада. Вона контролює і говорить, які правила гри повинні бути. Наші західні партнери розповідали, як це відбувалось у них у минулих роках. Три центри впливу: бізнес, громадськість або влада. У нас є перекіс: або бізнес впливає, або громада. Повинна керувати влада, а не бізнес чи громада. Якщо ми ввели таке поняття як "блакитна лінія", треба це швидко зробити і закрити питання з поверховістю, і тоді не буде проблем з хмарочосами.

— Чи внесли міста-мільйонники зміни у свої генплани, які зараз напрацьовують, зокрема, Київ?