Крышу над головой можно потерять вместе с рабочим местом

Если работодатель предлагает иногороднему рабочему комнату в общежитии, последний должен помнить, что после потери рабочего места не сможет пользоваться ею или передавать в наследство своим потомкам. На этом отметили авторы обобщения практики рассмотрения гражданских дел о выселении лиц из житлового помещения за 2016—2017 гг., подготовленного в Апелляционном суде Полтавской области, сообщает zib.com.ua.

Особливості виселення

Відзначено певні особливості виселення з уртожитків. Правовідносини щодо користування житловою площею в гуртожитках врегульовані гл.4 розд.ІІІ Житлового кодексу. Так, згідно з його ст.127 для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватися гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки. Вони реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті ради народних депутатів.

Вирішуючи спори про виселення з гуртожитків, суди повинні з’ясовувати, чи є гуртожитком будинок, приміщення в якому займає особа, зокрема:

• чи зареєстрований він як гуртожиток;

• чи побудований як гуртожиток або спеціально для нього переобладнаний;

• чи є дозвіл санітарно-епідеміологічної станції на його заселення як гуртожитку;

• чи видавався відповідно до ст.129 ЖК та Примірного положення про гуртожитки,

затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3.06.86 №208, ордер на зайняття особою житлової площі в гуртожитку, який є єдиною підставою для вселення на надану житлову площу;

• чи укомплектований будинок меблями, спеціальним устаткуванням, інвентарем, культурно-побутовими предметами, необхідними для проживання, занять і відпочинку громадян;

• чи є штати для обслуговування гуртожитку;