Концепция иска от жителей к горсовету по незаконным операциям с коммунальным имуществом

“Територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах … міста” (ст.1 Закону “Про місцеве самоврядування”). Таким чином, постійний мешканець міста є учасником територіальної громади.

“Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування” (327.2 ЦКУ). Таким чином, Позивач має право на участь в управлінні комунальним майном навіть за існування міськради.

Більш того, право на управління коммунальним майном мають тільки такі органі місцевого самоврядування, що були “утворени нею” (ibid.), тобто громадою. Територіальна громада не приймала жодного рішення про утворення органів місцевого самоврядування.

“Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути ... територіальні громади” (368.2 ЦКУ). Цю норму можливо читати двояко.

По-перше, громада може бути суб’єктом спільної сумісної власності поряд з іншими особами (наприклад, громада А + підприємство В є співвласниками об’єкту С). Але ж, в законодавстві не існує ситуації, коли громада була би співвласником із невизначеною часткою, тобто сумісним співвласником. Отримання міськрадою невизначеної частки, тобто майна невідомої цінності, в обмін на будь-ще, протирічить вимогам до державних закупівель, приватно-публічного партнерства та приватизації. Тому такий варіант прочитання не є реалістичним.

По-друге, майно громади належить її учасникам на праві спільної сумісної власності. Таке прочитання логічно. Громада є суб’єктом права власності (“Територіальним громадам ... належить право комунальної власності”, 60.1 Закону “Про місцеве самоврядування”), проте не є особою. Таким чином, право власності громади транзитивно належить її участникам.

Аргумент, що постійні жителі є сумісними співвласниками комунального майна, право управління яким делеговано органу місцевого самоврядуваня, відповідає здоровому глузду.

По-перше, неможливо вважати, що жителі позбавлені франчайзу у відношенні майна громади. Якщо вони не сумісні співласники, то не матимуть жодного майнового інтересу у комунальному майні.

По-друге, неможливо вважати, що майно міста належить не його жителям, а юридично не існуючій громаді, тобто юридичній фікції.

По-третє, якщо комунальне майно не належить органу місцевого самоврядування, а управляється їм (60.5 Закону “Про місцеве самоврядування”), і якщо територіальної громади не існує як юридичної особи, то хтось має бути власником цього майна. Й це можуть бути тільки жителі.

“Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування” (172 ЦКУ). Закон встановлює, що міськрада є управителем, а не власником. Власниками є жителі.