Конфлікт інтересів під час розгляду судової справи

Система стримувань і противаг має давнє історичне походження і мала б процвітати в демократичній країни, однак межа між цією системою та «коротким повідком», як виявилось дуже тонка і, на жаль, останнім часом доводиться все частіше спостерігати саме «повідок», мова йтиме саме про те, яким чином та за яких умов використовується антикорупційне законодавство в розрізі контролю за здійсненням правосуддя під прикриттям контролю за конфліктом інтересів.

З огляду на вказану проблему спробує розібратися з питанням конфлікту інтересів у суддів під час розгляду судових справ.

Частина 1 статті 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлює, що правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів визначаються законами, які регулюють статус суддів та засади організації діяльності судів.

Таким нормативно-правовим актом для суддів є Закон України «Про судоустрій і статус суддів».

Власне це не заперечується і в роз’ясненнях НАЗК, що стосуються вирішення питання про конфлікт інтересів.

https://wiki.nazk.gov.ua/category/konflikt-interesiv/6-osoblyvosti-vregulyuvannya-konfliktu-interesiv-shho-vynyk-u-diyalnosti-okremyh-kategorij-osib-upovnovazhenyh-na-vykonannya-funktsij-derzhavy-abo-mistsevogo-samovryaduvannya/

Отже, при вирішенні питання про наявність або відсутність конфлікту інтересів у суддів, а також способами його врегулювання в першу чергу підлягають застосуванню норми спеціального права — Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на чому власне і наголошується в ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції».

Водночас за порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів суддів чинним законодавством встановлено два види відповідальності – дисциплінарну та адміністративну (стаття 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»; стаття 172-7 КпАП України).

Критерієм розмежування виду відповідальності, до якої може бути притягнуто суддю за порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, є характер конфлікту інтересів. Порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів суддею під час відправлення правосуддя (конфлікту, який врегульовується у спосіб, визначений процесуальним законом) тягне за собою дисциплінарну відповідальність, встановлену законом України «Про судоустрій та статус суддів».

На відміну від зазначеного порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, який виникає у діяльності судді поза відправленням правосуддя, і який не може бути врегульований у спосіб, визначений процесуальним законом, тягне за собою адміністративну відповідальність відповідно до норм КпАП України.

Свого часу Рада суддів України в рішенні №46 від 07.09.2017 року надала роз’яснення, згідно з яким порушення правил відводу або самовідводу може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності відповідно до статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».