Комплекс моральних обов’язків або що розуміти під професійною етикою та доброчесністю

Що розуміти під професійною етикою та доброчесністю в контексті кваліфікаційного оцінювання?

СВІТЛАНА ГЛУЩЕНКО, директор департаменту Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, доктор юридичних наук, заслужений юрист України

Однією із новел реформи судової влади є створення нового органу — Громадської ради доброчесності. Її основне завдання — сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів у встановленні відповідності судді (кандидата на цю посаду) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. Проаналізуємо, що слід розуміти під цими критеріями та чи достатньо повно в законі регламентована діяльність самої ради.

Честь, совість, гідність тощо

Професійна етика як категорія складається із загальних етичних принципів і правил поведінки, котрі пов’язуються з конкретною професією. У найзагальніших рисах ці принципи можна поділити на дві групи: за юридичною силою та за предметом правового регулювання.

Так, у розрізі юридичної сили етичні принципи поділяються на правові та корпоративні. Перші, як уже зрозуміло, закріплені в Конституції та законах України і визначають обов’язок неухильного дотримання етичних норм у сфері професійної діяльності судді. У свою чергу друга група принципів міститься у сукупності правил поведінки — Кодексі суддівської етики, затвердженому ХІ з’їздом суддів. Цей документ регламентує положення щодо заборони, процедури та ідеалів (стандартів) професійної діяльності.

Згадайте новину: Як стати суддею Верховного Суду: 7 простих кроків

Етичні принципи за предметом правового регулювання можна поділити на: загальні вимоги; правила професійної діяльності на посаді судді; норми, що визначають позасудову діяльність; положення, що встановлюють відповідальність за порушення норм професійної етики. Професійна діяльність має грунтуватися на таких основних етичних вимогах: дотримання присяги; вірність громадянському та службовому обов’язку; безсторонність; повага; нерозголошення професійної таємниці; ввічливість; тактовність; підтримання та підвищення кваліфікації; сумлінне виконання обов’язків судді; вжиття заходів для ефективності службової діяльності.

Наприклад, за кодексом поведінки суддів США (1992 рік), суддя має підтверджувати непідкупність і незалежність судової влади. Крім цього він зобов’язаний:

• уникати порушення пристойності у своїй діяльності;
• виконувати службові обов’язки неупереджено та старанно;
• у позасудовій діяльності поводитись узгоджено зі своїми службовими обов’язками;
• не обговорювати з третіми особами обставин справ, не розголошувати службову таємницю;
• із членам сім’ї, які проживають спільно з ним, утримуватися від будь-яких подарунків та послуг;
• утримуватися від недоречної політичної діяльності, при цьому можна бути членом політичної партії, але не відвідувати її зборів;
• звітувати про всі наявні в нього конфлікти.

У вітчизняному кодексі етичні стандарти, пов’язані зі статусом судді, поділяються на 3 групи: загальні, вимоги до поведінки під час здійснення правосуддя та засади позасудового поводження. Отже, професійну етику можна розглядати як комплекс моральних обов’язків, які відображають ставлення судді до свого фаху та похідні відносини (зі сторонами, колегами, представниками своєї родини та членами суспільства), а також засвідчують моральну відповідальність і готовність виконувати свої службові обов’язки. Професійна етика включає такі поняття, як обов’язок, відповідальність, честь, совість, гідність, справедливість, такт.