Когда лицу, которое выселяют из жилья, не стоит рассчитывать на другое помещение для обитания

На погляд Старого світу

В Апеляційному суді Полтавської області підготували узагальнення практики розгляду цивільних справ у спорах щодо виселення осіб із займаного жилого приміщення (ст.109 Житлового кодексу Української РСР, ч.2 ст.405 Цивільного кодексу). Дослідження стосується 2016—2017 рр.

В умовах сьогодення, зазначили автори узагальнення, у суспільстві виходить на перший план розуміння права на житло як одного з природних і невід’ємних прав людини. Так, права людини, що невідривно пов’язані з житловими, встановлені та захищаються низкою актів, що діють в Україні. Зокрема, це ст.47 Конституції та ст.379 ЦК.

Конституційне право на житло містить заборону примусового позбавлення житла інакше як на підставі закону й за рішенням суду. Однак людина може користуватися тільки тим житлом, право користування яким у неї виникло з правочину або на підставі закону. Таке право виникає у власника житла (гл.28 ЦК), членів його сім’ї (ст.405 ЦК, ст.156 ЖК), орендаря (наймача) житла (ст.810 ЦК, ст.61 ЖК), членів його сім’ї (ст.816 ЦК, стст.64, 160 ЖК).

Проте досить часто в осіб, котрі користуються житлом, виникають спори щодо права на це. З огляду на те що ніхто не хоче втрачати можливості користування житлом, у переважній більшості випадків подібні спори передаються на розгляд до суду.

Пользуйтесь консультацией: Достали соседи: как выселить асоциальных жильцов дома

Найпоширенішими є спори між власником житла та іншими особами, які з тих чи інших причин проживають у приміщенні. Це спори між власником та:

• колишнім власником;

• членами сім’ї власника;

• колишніми членами сім’ї власника;