Стаття 33. Заходи з евакуації

1. Евакуація проводиться на державному, регіональному, місцевому або об’єктовому рівні.

2. Залежно від особливостей надзвичайної ситуації встановлюються такі види евакуації:

1) обов’язкова;

2) загальна або часткова;

3) тимчасова або безповоротна.

3. Рішення про проведення евакуації приймають:

1) на державному рівні - Кабінет Міністрів України;

2) на регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (військові адміністрації у разі їх утворення);

{Пункт 2 частини третьої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4779-IX від 10.02.2026 }

3) на місцевому рівні - районні, районні у містах Києві чи Севастополі державні адміністрації (військові адміністрації у разі їх утворення), відповідні органи місцевого самоврядування;

{Пункт 3 частини третьої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4779-IX від 10.02.2026 }

4) на об’єктовому рівні - керівники суб’єктів господарювання.

4. У разі виникнення радіаційних аварій рішення про евакуацію населення, яке може потрапити або потрапило до зони радіоактивного забруднення, приймається Радою міністрів Автономної Республіки Крим та місцевими державними адміністраціями на підставі інформації суб’єктів господарювання, які експлуатують ядерні установки, про випадки порушень у їх роботі та прогнозоване дозове навантаження на населення.

{Частина четверта статті 33 в редакції Закону № 2081-IX від 17.02.2022 }

5. У невідкладних випадках керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а в разі його відсутності - керівник аварійно-рятувальної служби, який першим прибув у зону надзвичайної ситуації, може прийняти рішення про проведення екстреної евакуації населення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження.

6. Обов’язкова евакуація населення завчасно планується та проводиться у разі загрози виникнення або виникнення:

{Абзац перший частини шостої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2081-IX від 17.02.2022 , № 4779-IX від 10.02.2026 }

1) аварій з викидом радіоактивних та небезпечних хімічних речовин;

2) катастрофічного затоплення місцевості;

3) масових лісових і торф’яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів;

4) воєнних (бойових) дій;

{Пункт 4 частини шостої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2081-IX від 17.02.2022 ; в редакції Закону № 4779-IX від 10.02.2026 }

5) надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежонебезпечних об’єктах Збройних Сил України та/або військових формувань, створених відповідно до законів України, а також суб’єктів господарювання, які використовують у своїй діяльності вибухопожежонебезпечні об’єкти.

{Частину шосту статті 33 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 2081-IX від 17.02.2022 }

У мирний час для завчасного планування заходів з евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей Генеральний штаб Збройних Сил України визначає райони можливих воєнних (бойових) дій, збройних конфліктів.

{Частину шосту статті 33 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 4779-IX від 10.02.2026 }

Під час дії воєнного стану обов’язкова евакуація населення проводиться із населених пунктів, розташованих на територіях активних та можливих воєнних (бойових) дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

{Частину шосту статті 33 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 4779-IX від 10.02.2026 }

Рішення щодо проведення обов’язкової евакуації населення з населених пунктів, розташованих на територіях активних та можливих воєнних (бойових) дій, приймається за пропозицією військового командування на відповідній території обласними, Київською міською військовими адміністраціями.

{Частину шосту статті 33 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом № 4779-IX від 10.02.2026 }

Обов’язкова евакуація може бути загальною і частковою для окремих категорій населення, які за віком чи станом здоров’я не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя або здоров’я, у тому числі дітей, осіб з інвалідністю, осіб похилого віку та інших категорій населення, за рішенням обласних, Київської міської державних адміністрацій (військових адміністрацій у разі їх утворення).