КЛІК НА САЙТІ ЯК УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ

Кожен чи не щодня зустрічає такі способи укладення угоди користувача на сайті, які в іноземних правопорядках називаються «browse-wrap» та «click-wrap agreement». Їх описують фразою: «Clicking without reading is a basic fact in the digital world».

Хочете дізнатись як український суд оцінив клік поряд з угодою користувача? Не уявляєте як суд визначає текст публічної оферти інтернет-магазину звертаючись до web.archive.org? Часто ви зустрічали цитати із статей українських вчених в рішеннях судів загальної юрисдикції?

Читайте статтю: Власники і користувачі домену, доменного імені, веб-сайту в інтернет-відносинах та у судовій практиці

Це і багато іншого ви знайдете в рішенні Апеляційного суду Донецької області від 09.10.2017 р. у справі № 235/1462/17 (на рішення подана касаційна скарга, тож чекатимемо остаточного результату).

Користуйтесь консультацією: Договір на підтримку сайту та договір на супроводження сайту

Купівля товару через сайт

Рік тому позивач придбав телефон у ТОВ «АЛЛО» через інтернет-магазин. Договір купівлі-продажу між продавцем і споживачем укладено за допомогою засобів дистанційного зв’язку шляхом оформлення замовлення через сайт.

Споживач вирішив розірвати договір керуючись ч. 4 ст. 13 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» і надіслав продавцю листа, вказавши адресу, де забрати товар і реквізити для повернення коштів. Магазин, посилаючись на умови угоди про користування сайтом, запропонував повернути товар поштою (а потім одержати гроші).

В позові споживач посилався на те, що відповідач ввів його в оману, зокрема, стосовно умов повернення товару: під час продажу не надано інформації щодо обов’язку повертати товар поштою.

Суд мав оцінити «Угоду користувача», яка розміщена на сайті інтернет-магазину: чи розповсюджуються на покупця умови Угоди, якщо між сторонами не укладався письмовий договір? Суд досліджував версію Угоди, яка була на сайті саме в період купівлі товару (2016 р.) за допомогою сервісу web.archive.org.