Кінець епохи «ФОП-гірлянд»: від концепцій до законодавчих змін

Сьогодні український ритейл, ресторанний бізнес та сфера послуг опинилися перед обличчям нової податкової реальності. Модель роботи через мережу ФОПів на другій групі, яка роками вважалася «безпечною гаванню», офіційно потрапила у шторм. Держава змінила підхід: тепер під прицілом не окремий підприємець, а весь «мережевий» бізнес як єдине ціле.

Суть явища: коли зміст переважає форму

Хоча термін «дроблення бізнесу» поки що відсутній у Податковому кодексі, фіскали вже давно не грають у хованки. Бюро економічної безпеки (БЕБ) та ДПС активно застосовують запозичені з міжнародної практики інструменти: превалювання суті над формою та тест на ділову мету (business purpose test).

З погляду контролерів, дроблення – це штучне розщеплення єдиного господарського організму на формально незалежних суб’єктів. Мета такої «хірургії» очевидна: штучне утримання доходів у межах лімітів спрощеної системи та тотальне уникнення реєстрації платником ПДВ.

Перші «дзвіночки»: що пишуть у запитах ДПС

Податківці вже почали відпрацьовувати цю схему на практиці. У реальних запитах ДПС на надання інформації дедалі частіше з’являються формулювання, що прямо вказують на підозри у зловживанні:

«відповідно до наяної інформації ФОП … для здійснення підприємницької діяльності використовує спільне з іншими суб’єктами господарювання найменування об’єктів, через які здійснюється підприємницька діяльність, та використовує спільну адресу електронної пошти, що може свідчити про можливе використання схем з мінімізації та/або ухилення від сплати податкових зобов’язань платниками податків шляхом штучного розподілу діяльності, через поділ єдиного бізнесу зареєстрованого під однією торговою маркою між кількома формально самостійними фізичними особами-підприємцями».

Червоні прапорці для контролерів:

• Спільний ресурс: єдина каса, один персонал, спільні склади, офіси, сайт, магазин, бухгалтер.
• Брак суб’єктності: ФОПи не приймають самостійних рішень і не мають власних активів, достатніх для діяльності.
• Пов’язаність: грошові потоки фактично повертаються до одного бенефіціара – реального власника бізнесу.

Нова реальність: Законопроєкт щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків

Поки процес проходить «обкатку» через запити ДПС та порушення кримінальних справ щодо великих гравців ринку ритейлу, Мінфін, під тиском зобов’язань перед ЄС, готує фінальний акорд… Оприлюднений законопроєкт (щодо імплементації Директиви Ради (ЄС) 2016/1164) вводить чітке визначення «штучного розщеплення бізнесу» та інструментарій для боротьби з ним.

Законопроєкт містить такі категорії: