Как соблюсти принцип состязательности при открытии материалов НС(Р)Д

Анализ последних публикаций в профессиональных изданиях и судебная практика свидетельствуют, что процедура соблюдения принципа состязательности при открытии материалов негласных следственных (розыскных) действий стороне защиты является недостаточно разработанной. Следовательно, нуждается в комплексном решении как в доктрине права, так и в правоприменительной деятельности, пишет zib.com.ua

Відступ від позиції ВСУ

Найвища судова інстанція неодноразово висловлювала правові позиції щодо застосування ст.290 Кримінального процесуального кодексу. Торік Велика палата ВС двічі сформулювала висновки у питанні допустимості доказів, здобутих унаслідок проведення НС(Р)Д, коли дозвільні процесуальні документи на їх проведення не були розкриті в порядку ст.290 КПК або були розкриті, але несвоєчасно (постанови від 16.01.2019 у справі №751/7557/15-к та від 16.10.2019 у справі №640/6847/15-к).

Так, у справі №751/7557/15-к ВП ВС підтвердила висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 16.03.2017 №5-364кс16, про те, що за наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НС(Р)Д і які не були відкриті стороні захисту в порядку, передбаченому ст.290 КПК, оскільки їх тоді не було в розпорядженні сторони обвинувачення, можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має прийняти відомості, що містяться в цих матеріалах, як докази.

Також ВП ВС зазначила, що відповідно до ч.2 ст.290 КПК прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого або сприяти пом’якшенню покарання.

Отже, законодавчо встановлена процедура забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто дає сторонам можливість ознайомитися із доказами кожної із них і підготувати правову позицію, яку вони обстоюватимуть у змагальній процедурі судового розгляду.

Для доведення допустимості результатів НС(Р)Д мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їхні постанови, доручення, ухвала слідчого судді). Адже за змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону.

У справі №640/6847/15-к Велика палата відступила від позиції ВСУ від 16.03.2017 і змінила свій правовий висновок. Вона визначила: якщо сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всіх необхідних та залежних від неї заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НС(Р)Д, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НС(Р)Д недопустимими доказами з мотивів невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення. Такі процесуальні документи (ухвали, постанови, клопотання) можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором усіх необхідних заходів для їх отримання.

Читайте статтю: Що потрібно адвокату для успішного збирання доказів захисту? Як виявити процесуальні помилки? Як діяти адвокату визнання даних НСРД недопустимими?

Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на їх розсекречення, то в такому випадку має місце порушення норм ст.290 КПК.

Якщо в ході розгляду кримінального провадження у суді було задоволене повторне клопотання прокурора про розсекречення документів, які стали підставою для проведення НС(Р)Д, і розсекречено їх, вони повинні бути відкриті згідно з ч.11 ст.290 КПК.