Іпотечні лабіринти: в пошуках прав на предмет іпотеки

Про підводні камені, складнощах і шляхи їх вирішення при зверненні стягнення на предмет іпотеки

Іпотечні відносини - унікальні і багатогранні за своєю правовою суттю, будучи, з одного боку, способом забезпечення виконання зобов'язань, а з іншого - альтернативним способом здійснення розрахунків за невиконання основного зобов'язання.

Якщо в докризовий період іпотеку популярно було розглядати в ракурсі її «забезпечувальних» властивостей, то в умовах дефіциту грошової маси актуальними стають питання виконання основного зобов'язання за допомогою звернення стягнення на предмет іпотеки. І в пошуках відповідей на ці питання стає ясно, що в ряді випадків звернення кредитором стягнення на предмет іпотеки є хоч і законодавчо врегульованим, але мають різного роду практичні складнощі процесом.

Аналізуйте судовий акт: Стягнення предмету іпотеки допускається без судового рішення, і навіть в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя, проте не на підставі постанови держвиконавця (ВСУ у справі №6-1680цс16 від 28 вересня 2016р.)

Можна отримати і рішення про стягнення заборгованості за кредитом, і рішення про стягнення предмету іпотеки і це не свідчить про подвійність стягнення з боржника (ВССУ у справі № 6-11043св14)

Найбільш актуальними для будь-якого іпотекодержателя є два питання:

1) коли виникає право на звернення стягнення на предмет іпотеки і

2) як реалізувати дане право?

У той же час, іпотекодавець стурбований одним-єдиним питанням: як запобігти звернення стягнення на предмет іпотеки.

Коли звертають стягнення?

Якщо питання про особу, уповноважену звернути стягнення на предмет іпотеки, не викликає сумнівів - це іпотекодержатель, то питання про підстави, які дозволяють кредитору задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, залишається відкритим.