Хозяйственное производство станет мобильнее, но дороже

Новый Хозяйственный процессуальный кодекс совершенствует механизм использования видеоконференции, нормирует фиксацию судебного процесса, делает возможным ускоренное рассмотрение отдельных категорий дел и вынуждает должников оплачивать несогласие с судебным вердиктом.

Процес під запис

За результатами спільної наради голів місцевих, апеляційних господарських судів та суддів Верховного Суду Касаційний господарський суд узагальнив інформацію про правові підходи до застосування окремих норм нової редакції ГПК.

Відповідно до ч.6 ст.11 закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII учасникам процесу забезпечується можливість брати участь у засіданні в режимі відеоконференції. З огляду на відсутність Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи участь у засіданнях у такому режимі поза межами приміщень судів у порядку, визначеному в чч.1, 3 ст.197 ГПК, унеможливлена. Разом з тим відповідно до ч.5 ст.197 ГПК особа може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні іншого суду, визначеного рішенням суду, до якого звернеться такий учасник процесу.

При задоволенні клопотання суд, попередньо здійснивши резервування зали судових засідань відповідної установи за допомогою веб-програми «Бронювання систем відеоконференцзв’язку», виносить ухвалу про участь особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні визначеного нею суду. При цьому суд має враховувати встановлені процесуальні строки розгляду справи й виходити з них при визначенні дати бронювання.

Зі ст.197 ГПК вбачається, що підставами для відмови в задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є недотримання заявником установленого строку його подання та відсутність у такому клопотанні найменування суду, який мав би забезпечити проведення відеоконференції.

Відповідно до ч.8 ст.197 копія ухвали про участь особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Вбачається, що ухвала, якою учаснику процесу відмовлено в задоволенні клопотання про участь у засіданні в режимі відеоконференції, також має бути направлена йому невідкладно.

Читайте статью: Существуют ли налоговые, финансовые, социальные и др. обязательства: вопросы терминологии в праве

Під час проведення відеоконференції судам слід звертати особливу увагу на дотримання процедури розгляду справи, зокрема збереження таємниці нарадчої кімнати.

У п.6 ч.1 ст.129 Конституції, ч.5 ст.11 закону №1402-VIII, ч.14 ст.8, ч.1 ст.222 ГПК йдеться про обов’язкове повне фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів за умови явки в судове засідання хоча б одного з учасників справи (його представника), незалежно від наявності чи відсутності клопотання про це учасників. Разом з тим суд має право (з урахуванням технічних можливостей) здійснювати повну аудіо- чи відеофіксацію процесу. Проте за наявності заперечень учасника процесу проти фіксування за допомогою відеозаписувального технічного засобу таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.