Гроші клану Януковича: не в ЄС, а в Швейцарії

Рада Європейського Союзу у вівторок, 5 березня подовжила ще на рік санкції проти екс-президента Віктора Януковича і його найближчого оточення. Активи цих людей в країнах ЄС залишаються замороженими. Однак у санкційному списку вже не 18, як було 2014 року, а лише 12 осіб. Останній, хто вибув - Андрій Клюєв, колишній голова Адміністрації президента Януковича і перший віце-прем'єр в уряді Азарова. Торік санкції ЄС вже були зняті з його брата і бізнес-партнера, народного депутата Сергія Клюєва.

Згадайте новину: Конфискация имущества Януковича по делу о госизмене невозможна, - ГПУ

Сотні бюджетних мільйонів для свого бізнесу

Брати Клюєви є фігурантами кримінальних проваджень за обвинуваченнями у шахрайстві і привласненні майна в особливо великих розмірах. Як перший віце-прем'єр-міністр Андрій Клюєв, вважає слідство, використав свій вплив, аби підконтрольне йому підприємство "Завод напівпровідників" незаконно отримало державну підтримку.

Згідно з даними кримінального провадження, доступними у реєстрі судових рішень, з ініціативи Клюєва Кабмін незаконно скоротив виплати малозабезпеченим сім'ям та дітям-інвалідам і скерував ці кошти компаніям, які належали йому і брату. Вони отримали понад 200 мільйонів гривень як компенсацію відсотків за кредитами, раніше отриманими у державному УкрЕксІмБанку на розвиток виробництва сонячних батарей.

Згадайте новину: Наша епоха: Заочный приговор Януковичу - 13 лет за государственную измену

Гарбуз від Австрії

Щоби домогтися повернення в Україну заморожених на Заході коштів, українські правоохоронні органи спершу мають довести у судах їх незаконне походження. Замороження на підставі санкцій ЄС є лише тимчасовим заходом, який гарантує блокування активів доти, доки правоохоронці не назбирають докази, достатні для арешту рішенням суду. Із цим однак регулярно виникають проблеми. Зокрема, Печерський райсуд Києва ще у березні 2016 року розпорядився за поданням прокурора заблокувати майно австрійських фірм Клюєвих, через які, підозрювали слідчі, виводилися за кордон незаконно отримані кошти. Утім, як випливає з матеріалів Суду ЄС, де Клюєви позивалися проти санкцій, ще у грудні 2014 року Вищий земельний суд Відня відмовився заморожувати активи Клюєвих, назвавши подані докази недостатніми. З тієї самої причини прокуратура Відня у квітні 2016 року відмовила українській стороні у правовій співпраці у цій справі.

Саме така позиція австрійської сторони стала головним козирем для Сергія і Андрія Клюєвих, завдяки яким вони домоглися скасування санкцій Євросоюзу у Суді ЄС. Остаточним аргументом братів-втікачів стало те, що українська прокуратура з формальних причин 2015 року зупинила провадження щодо них. Суд ЄС влітку минулого року у рішенні про зняття санкцій з Андрія Клюєва наголосив, що Генпрокуратура мала повідомити про це Раді ЄС і пояснити причину. ГПУ, відповідаючи на запити журналістів, посилалася на звичну у таких випадках практику зупиняти провадження на період, поки підозрювані перебувають у розшуку.

Згадайте новину: ГПУ вернула в бюджет 44 млрд грн, украденных Януковичем и его окружением, - Порошенко

Затримки через рішення судів