Інтерв'ю: Голова Антимонопольного Юрій Терентьєв: 50% діапазону 3G може опинитися в одних руках

«40% скарг, що ми отримуємо, стосуються комунальних послуг і енергетики»

За часів Януковича Антимонопольний комітет напрацював собі славу «рєшали», даючи одним «добро», а іншим закриваючи доступ на ринок в інтересах впливових представників влади. Тривалий час в АМКУ не «бачили» явних монополій ні в авіапросторі, ні в енергетиці, ні на ринку газу. Наразі ж комітет проводить розслідування щодо ДТЕК, намагається стягнути з «Газпрому» 3,3 мільярди доларів штрафу за зловживання монопольним становищем на ринку газу, а його очільник – Юрій Терентьєв – звітує про ефект від діяльності відомства у мільярд гривень. Та говорити про кардинальні зміни у справі боротьби зі зловживаннями монополістів зарано. Наявність проблем у роботі АМКУ визнає і нинішній керівник.

Юрій Терентьєв очолив Антимонопольний комітет півтора року тому. Його кандидатуру називали «компромісом» у боротьбі за цей орган між БПП та «Народним фронтом». В АМКУ Терентьев прийшов з посади головного юрисконсульта комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг». До цього 10 років працював у ритейлі – курував юридичні питання в процесі виходу на український ринок німецького ритейлера «Метро Кеш енд Керрі».

З відвідувачами Терентьєв воліє спілкуватись не за своїм робочим столом, так би мовити, з позиції начальника, а запрошує за додатковий довгий стіл для великих нарад. Туди він переносить необхідні папери, пояснює: так зручніше для налагодження комунікацій...

Згадайте новину: АМКУ оштрафував "ГАЗПРОМ" на 85 млрд. грн.: чекаємо на зеркальну відповідь від Росії

«Антимонопольний комітет приніс 1 мільярд гривень до державного бюджету»

Ви очолюєте АМКУ майже півтора року. Як можна оцінити результати роботи відомства за цей період?

Я розділяю поняття внутрішньої та зовнішньої ефективності. Внутрішня – це те, як організовані наші внутрішні процеси, як ми реагуємо на сигнали про порушення чиїхось прав. Зовнішня – це користь, яку країні приносить те чи інше рішення АМКУ.

В діяльності органів комітету протягом тривалого часу мотивація керівників структурних підрозділів, посадових осіб більше була орієнтована на кількісно-статистичні показники правового застосування. Тобто підраховували, скільки справ порушено, скільки рішень прийнято, які штрафи накладені. На економічних наслідках фокус не робився.

В 2016 році ми дещо змінили підходи, розпочали внутрішнє реформування структури органів АМКУ. Почали зі зміни системи оцінки територіальних відділень Антимонопольного комітету, відійшли від формальної статистики і зараз ґрунтуємося на оцінці зовнішнього економічного ефекту від прийнятих рішень.