Дзержинський міський суд Донецької області визнав жінку винною у державній зраді.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 15 вересня.
За матеріалами справи, на території Донецької області функціонує інформаторська мережа, створена так званим «заступником начальника Горлівського МГБ ДНР» громадянкою України, яка перебуває на тимчасово окупованій території України, бере активну участь у бойових діях на боці РФ і збирає інформацію розвідувального характеру з метою подальшого розвідувально-підривної діяльності проти України.
До мережі інформаторів організатор залучила низку осіб, у тому числі уродженця міста Дзержинськ (на даний час міста Торецька), який зараз воює на боці РФ, але підтримує родинні та дружні звʼязки з мешканцями свого рідного міста. Цей чоловік залучив до збору та передачі інформації низку осіб, серед яких і обвинувачену.
Постійно проживаючи у Торецьку, що зараз на лінії бойового зіткнення, жінка збирала та передавала ворогу інформацію щодо переміщення і точного розташування підрозділів та техніки Збройних сил України.
Згадайте новину: За копійки розкидав саморізи перед колонами ЗСУ: колаборант отримав 15 років тюрми
9 жовтня 2022 року вона надійслала в Telegram користувачу «Донбасс-Фронт» щонайменше два голосових повідомлення, у яких розповіла про дислокацію ЗСУ поблизу Торецького професійного гірничого ліцею № 89.
Із 8 жовтня по 1 листопада 2022 року обвинувачена надсилала співрозмовнику подібні повідомлення, у тому числі з образами жителів України і висловлювала сподівання на перемогу Росії у війні проти України.
У судовому засіданні жінка вину не визнала, пояснила, що того чоловіка, якому писала, ніколи в житті не бачила, ніякої інформації вона не збирала, не фіксувала, не передавала, спілкувалася з ним як із другом і нічого більше. Ту інформацію знав будь-який мешканець міста.
Інтернет-месенджерами вона користувалася, щоб знати, що коїться в місті та зорієнтуватися, як правильно себе вести в деяких ситуаціях. Обвинувачена познайомилася з тим чоловіком у публічній групі жителів Торецька, а потім він почав писати їй особисто і спитав при черговому обстрілі, чи сильно стріляють. На що вона відповіла, що стерпно, все нормально. Новий знайомий представився як мешканець міста Торецька і пообіцяв, що коли приїде, то вони будуть спілкуватися. При переписці він не пояснював, де знаходився, казав, що щось будує. Його відповідь, що він надішле інформацію туди, куди потрібно з приводу повідомлення про обстріл училища, вона не сприймала як відповідь військового. Вважала, що він може якось вплинути, думала, що він свій, українець. Про обстріли гірничого ліцею обвинувачена почула в черзі за водою в середині серпня.
Жінка намагалася переконати суд у своїй проукраїнській позиції. Сказала, що їй не дуже подобається, як висловлюються з різних регіонів з приводу людей, що проживають на Донбасі і які залишилися з Україною, яких «не відрізали». Якби вона хотіла чогось іншого, то виїхала б ще в 2014 році, але залишилася у місті, вона не розуміє, чому повинна підтримувати тих людей, які 9 років обстрілюють. Вона ніколи не буде підтримувати РФ, тим більше бігти до них, бо вони загарбники.