Використання штучного інтелекту в юридичній роботі вже стало буденністю. Але разом зі швидкістю й зручністю AI приніс нові етичні виклики. Головний із них - як не втратити професійну відповідальність там, де частину роботи виконує алгоритм.
Машина помиляється
Використання AI у правничій діяльності має оцінюватися через професійні стандарти. Адже кожен юрист - адвокат, нотаріус, суддя чи інший правник - працює в межах профільного закону і правил етики. Саме вони формують основу довіри, оскільки вимагають законності, конфіденційності, компетентності, незалежності та добросовісності. Тому результат, отриманий із застосуванням AI, не існує поза межами професійної відповідальності: усе, що включається в юридичну роботу, підпадає під ті самі вимоги, що й будь-який інший підготовлений людиною матеріал.
Саме тому хибним є підхід, за якого AI сприймається як інструмент, що «знає» право або «розуміє» істину. Більшість таких систем працює за принципом генерації найбільш імовірного тексту на підставі наданих даних. Це може давати швидкий і зовні переконливий результат, але не гарантує ані достовірності фактів, ані точності правових висновків, ані коректності посилань. Помилка в такому випадку часто виглядає правдоподібно, а тому може залишитися непоміченою без ретельної перевірки.
Практика вже показує, що цей ризик є не теоретичним. В ухвалі Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 15.01.2026 у справі № 240/14153/24 суд звернув увагу на використання в касаційній скарзі вигаданих номерів справ, дат постанов і неіснуючих висновків Верховного Суду. Такі дії були оцінені як такі, що суперечать принципу добросовісного користування процесуальними правами. Окремо Суд зазначив, що характер наведених посилань може свідчити про використання інструментів штучного інтелекту та отримання хибного результату у формі так званих «галюцинацій». При цьому сам по собі факт використання AI для підготовки процесуального документа Суд не поставив під сумнів. Ключовим висновком стало інше: відповідальність за достовірність викладеної інформації в будь-якому разі несе учасник справи.
Цей приклад добре показує головне: у правничій сфері ризик, пов'язаний з AI, не зводиться до технічної похибки. Йдеться про наслідки для якості правничої допомоги, процесуальної добросовісності, захисту інформації та професійної репутації.
У міжнародних підходах такі ризики зазвичай групують як технічні, юридичні та етичні. Для правника, однак, вони майже завжди перетинаються. З урахуванням підходів міжнародних організацій, зокрема Ради адвокатів і правничих товариств Європи (CCBE), до ключових ризиків належать порушення конфіденційності та захисту даних, «галюцинації» й вигадані посилання, упередженість або догідливість системи, непрозорість логіки її роботи, можливі порушення прав інтелектуальної власності, а також кібербезпекові загрози і використання AI для шахрайських практик, включно з генеруванням підробленого контенту.
У правничій діяльності ці ризики набувають особливої ваги саме тому, що перетинаються з професійними обов'язками та правилами етики. Тому далі їх доцільно розглядати через призму конкретних обов'язків правника.
LegalTech: Галюцинації ШІ в суді: суд може відмовити у позові через фейкові посилання на постанови
Конфіденційність і захист даних
АІ навчається на великих масивах даних і функціонує на їх аналізі. Користувачі, які використовують генеративні моделі для виконання певних завдань, можуть навіть несвідомо надавати вхідні дані, що зумовлюють подальшу обробку такої інформації системою: внутрішню документацію компанії-клієнта, персональні дані особи, зміст спілкування чи листування, зразки процесуальних документів із певною стратегією.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Все права защищены.