Главная Блог Аналитические статьи Статьи Форс-мажор під час війни: судова практика

Форс-мажор під час війни: судова практика

25.11.2022
Просмотров : 3182

Питання про застосування форс-мажору до договірних зобов’язань є предметом дослідження та дискусій вже не один рік.

Перший «бум» форс-мажорної проблематики можливо пов’язати з угодами, виконання зобов’язань за якими було ускладнено або унеможливлено у зв’язку з проведенням АТО, вдруге питання звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань постало під час вирішення договірних спорів, що виникли в результаті невиконання зобов’язань під час пандемії COVID-19. Більше того, проблема щодо порядку застосування положень законодавства про форс-мажор сезонно досліджується судами під час вирішення спорів, пов’язаних з агропромисловими контрактами.

Тож, зважаючи на популярність окресленого питання, не дивно, що в Україні склалась усталена практика та сформовані численні висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, якими регулюється питання застосування наслідків впливу форс-мажорних обставин.

Разом з тим у 2022 році звичний ритм життя суб’єктів господарювання порушено через збройну агресію російської федерації проти України. Додала гарту у «форс-мажорному» питанні, як не дивно, Торгово-промислова палата України (ТПП України), оприлюднивши лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким засвідчила, що військова агресія є форс-мажорною обставиною, а сам лист ТПП України може бути використано як її підтвердження.

Хоча наміри у ТПП України були шляхетними, ефект від оприлюднення вищевказаного листа мав діаметрально протилежні наслідки, аніж очікувалось: ознайомившись із листом ТПП України, досить велика кількість суб’єктів господарювання помилково вирішили, що наслідки впливу форс-мажорних обставин на невиконання зобов’язань у такій екстраординарній ситуації, як війна, застосовуються автоматично, в так званій спрощеній процедурі, у результаті чого не вчиняли юридично значимих дій, здійснення яких, відповідно до усталеної судової практики, є необхідним для звільнення від відповідальності за невиконання зобов’язань.

Читайте статтю: Ми не можемо говорити, що форсмажорні обставини через воєнний стан існують на всій території України – суддя ВС Ольга Ступак

З метою з’ясування, які все ж таки дії необхідно вчинити суб’єкту господарювання, що зазнав впливу форс-мажорних обставин, доцільно згадати висновки Верховного Суду щодо обставин, які повинні існувати для можливості застосування ст. 617 ЦК України:

  • обставина непереборної сили повинна бути віднесена до категорії форс-мажору відповідно до умов договору або за законом;

  • форс-мажорна обставина була непередбачуваною в момент укладення договору, а її настання не залежить від волі сторін договору;

  • існування конкретного зобов’язання, строк виконання якого настав;

  • наявність причинно-наслідкового зв’язку між обставиною (подією) і неможливістю виконання стороною своїх конкретних зобов’язань;

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст