Стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту (ШІ) вже сьогодні впливає на організацію судових процесів та окремі аспекти функціонування правосуддя. У світі алгоритмічні інструменти дедалі частіше застосовуються судами та органами, які забезпечують їх діяльність, — від автоматизованої обробки справ до аналітичної підтримки суддів. Однак використання ШІ в межах правосуддя вимагає чітких меж і гарантій, які б унеможливлювали порушення таких фундаментальних принципів, як незалежність суддів, неупередженість правосуддя, верховенство права, персональна відповідальність судді за ухвалені рішення, а також конфіденційність.
Відсутність уніфікованих правових стандартів використання ШІ у сфері правосуддя в різних юрисдикціях створює ризики етичної та нормативної фрагментації. Для суддів це означає правову невизначеність і складність вибору між обережністю та надмірною автоматизацією. Саме тому звернення до практик верховних судів провідних країн є не лише компаративним, а й нормативно-орієнтуючим елементом цього дослідження.
У цьому контексті саме верховні суди виступають ключовими регуляторами, які задають напрям формування національних підходів до етичних, правових та процедурних питань використання ШІ у правосудді. Вони не лише реагують на появу нових технологічних ризиків, а й ініціюють ухвалення правил, що визначають допустимі межі застосування ШІ суддями, працівниками суду та іншими учасниками процесу, додатково забезпечуючи підвищення довіри до правосуддя в умовах цифрової трансформації.
Метою цієї статті є аналіз уже наявних на рівні верховних судів низки країн практик регулювання застосування ШІ під час здійснення правосуддя. Розглядаються формалізовані документи та регуляторні практики, запроваджені у Великій Британії, Сполучених Штатах Америки, Австралії, Новій Зеландії, Сінгапурі, Гонконгу та Україні. Особлива увага приділяється тому, як верховні суди адаптують традиційні засади правосуддя до нових цифрових викликів, зберігаючи баланс між інноваційними технологіями й цінностями судової системи.
Етичні та нормативні орієнтири верховних судів щодо застосування ШІ: міжнародний досвід
У грудні 2023 року Судова канцелярія Англії та Уельсу оприлюднила документ «Artificial Intelligence (AI) – Guidance for Judicial Office Holders», який став однією з перших формалізованих спроб установити етичні й практичні орієнтири щодо допустимого використання ШІ суддями.
Ключовим положенням цих Настанов є наголос на тому, що повна відповідальність за використання будь-якого ШІ-продукту в під час здійснення правосуддя покладається на суддю, навіть якщо відповідні матеріали були підготовлені автоматизованими системами. Використання ШІ допускається винятково як допоміжного інструменту — здебільшого для організаційних завдань, підготовки навчальних матеріалів або узагальнення інформації, але не для правового аналізу або дослідження прецедентів.
Особливу увагу в документі приділено ризикам генеративного ШІ, зокрема явищу «галюцинацій» (hallucinations — винахід неправдивих фактів; наприклад, вигадані судові рішення, неіснуючі статті або цитати), викривленню результатів через упереджені навчальні дані, загрозам конфіденційності та автоматизації рішень без належної перевірки. У Настановах є пряме застереження від використання чат-ботів для створення процесуальних документів або правових висновків — навіть з посиланням на прецеденти — через високий ризик фактичних помилок.
Окремий розділ стосується інформаційної безпеки, зокрема заборони вводити конфіденційні або ідентифікуючі дані до публічних ШІ-систем, використання особистих пристроїв для доступу до таких сервісів, а також вимоги до деактивації історії запитів, якщо застосовується акаунт із збереженням контенту.
Водночас у документі не вимагається декларування факту використання ШІ у процесуальних документах, якщо ШІ використовувався виключно для технічної підготовки й не вплинув на зміст рішення.
Загалом Настанови демонструють прагнення британської судової системи інституційно керувати ризиками цифровізації, поєднуючи технологічну відкритість із жорсткими межами відповідальності, які гарантують збереження незалежності та неупередженості суддів.
Блог