Електронний договір і порядок його підписання

Наше життя стало електронним у всіх своїх відносинах. Якщо 50 років тому багатьох дивував дистанційний пульт управління телевізором, то сьогодні і безпілотним автомобілем нікого не здивуєш. Банки, приватний бізнес, державний сектор, хоча ще не в повній мірі, але досить впевнено використовують електронну комунікацію. З кожним днем електронні документи витісняють паперові, спрощуючи бізнес-процеси.

Важливим елементом електронної комерції, який лягає в основу будь-якої діяльність є документи, зокрема договори, декларації, акти і будь-який інший документ який несе в собі інформацію. І сьогодні такий документ набуває електронну форму, яка еквівалентна письмовій формі.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків і оформлена в електронній формі.

Стаття 652 Цивільного кодексу України дає таке ж визначення: «договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків».

Абзац другий частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як бачимо будь-який вид договору, який ми звикли укладати на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Однак важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, в зв’язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

В силу частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Однак важливо розуміти – в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.