Главная Блог Аналитические статьи Статьи Доктрина неминучого виявлення у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Свєтіна проти Словенії»: генеза та практика застосування

Доктрина неминучого виявлення у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Свєтіна проти Словенії»: генеза та практика застосування

12.05.2023
Просмотров : 1804

Статтю присвячено з’ясуванню сутності та дослідженню виникнення та практики застосування доктрини «неминучого виявлення» у кримінальному процесі Сполучених Штатів Америки, а також випадкам її застосування. В роботі зазначається, що вперше доктрина неминучого виявлення була застосована Верховним судом США у справі «Нікс проти Вільямса» у 1984 р. (Nix v. Williams), в якій він визнав, що доказ, отриманий із порушенням закону, є допустимим, адже його неминуче було б виявлено, що стало виключенням із доктрини «плодів отруєного дерева». З того часу Верховний суд США вказану доктрину не застосовував, проте на неї неоднарозово посилалися суди США у справах «Штат проти Харріса» 2003 р. (State v. Harris) та «Штат проти Ларкіна» 2014 р. (State v. Larkin) тощо.

Читайте статтю: Методика 14.1.75 або "плоди отруйного дерева"

Окрім того, в статті проаналізовано застосування доктрини «неминучого виявлення» Європейським судом з прав людини у справі «Свєтіна проти Словенії», а також окрема думка судді ЄСПЛ Пінто де Альбукерке щодо сутності доктрини «неминучого виявлення» правового, лінгвістичного та психологічного її аналізу. Суддею Альбукерке зроблено висновок щодо того, що доктрина «неминучого виявлення» не тільки не відповідає Конвенційним стандартам, а й ЄСПЛ помилково послався на вказану доктрину, з огляду на те, що в даній справі необхідно застосовувати іншу доктрину – «очищеної плями». На підставі дослідження зроблено висновок, зокрема, про те, що доктрина «неминучого виявлення» викликає багато питань стосовно відповідності її Конвенційним гарантіям та здатності зберегти за допомогою її застосування реалізацію права на справедливий суд.

Біографії авторів

О Г Шило, Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

доктор юридичних наук, професор, керівник наукових робіт, головний науковий співробітник, завідувач кафедри кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності, член-кореспондент Національної академії правових наук України

О В Бабаєва, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

асистентка кафедри кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності

М О Меркулов, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

студент 4 курсу

Посилання

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст