У сучасному світі, де економічні відносини постійно зростають, договори поставки стали неодмінною складовою бізнес-середовища. Вони є ключовим інструментом для забезпечення постійного постачання товарів та послуг від постачальників до споживачів. Однак, навіть при найкращих намірах, іноді стає неможливим виконати всі зобов'язання згідно з умовами договору. У таких випадках виникає питання про відповідальність за невиконання зобов'язань за договором поставки.
Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Гарантією того, що контрагент належним чином виконає взяті на себе зобов’язання є правильне зазначення у договорі всіх необхідних умов, а головне відповідальності контрагента. Договір необхідно уважно прочитати на відповідність змісту договору тим домовленостям, яких сторони дійшли щодо поставки товару. При укладанні договору поставки сторони зобов'язані узгодити його істотні умови: предмет договору, кількість та якість товару, строк та порядок поставки товару, ціна договору та порядок розрахунків, права та обов’язки сторін, відповідальність сторін, форс-мажор, строк дії, умови зміни та припинення договору, тощо.
Варто врахувати, що сторона, яка розробляє проект договору, у більшості випадків прописує договір лише у своїх інтересах, намагаючись тим самим зменшити або виключити свою відповідальність за порушення договору.
У договорі мають бути чітко прописані обов’язки контрагента, щоб не виникли ситуації, що сторони по-різному розуміють одні і ті ж положення договору.
Стисло викладені умови договору будуть своєрідним стимулом контрагента належним чином виконувати взяті на себе зобов’язання і не допускати порушення, а якщо порушення все ж таки будуть допущені, то максимально швидко їх припинити та вирішити.
Однак, якщо стороною була порушена процедура виконання зобов’язання за договором або не дотримано умов договору, таку сторону треба і необхідно пригнути до відповідальності за невиконання зобов’язання.
Відповідальність за невиконання зобов'язань за договором поставки базується на цивільному законодавстві, а також на самому договорі.
Згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовʼязання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Блог