Договірне врегулювання сімейних відносин

Відповідно до положень Сімейного кодексу України подружжя, або батьки дитини, які не перебувають у шлюбі між собою, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором). Але мало хто знає про те, які саме договори можна укладати з метою врегулювання своїх майнових та немайнових сімейних відносин.

Право на договірне врегулювання сімейних відносин може бути реалізоване шляхом укладення наступних договорів:

1 Шлюбний договір.

Право на укладення шлюбного договору виникає з моменту подачі заяви про реєстрацію шлюбу. Тобто, такий договір може укладатися як нареченими так і подружжям, яке вже зареєструвало шлюб (не залежно від часу перебування у шлюбі).

Шлюбний договір обов’язково має укладатися у письмовій та нотаріально посвідченій формі. Якщо наречений або наречена є неповнолітніми, шлюбний договір може укладатися лише з письмової та нотаріально засвідченої згоди батьків або піклувальника неповнолітньої особи.

Шлюбним договором можуть бути врегульовані лише майнові відносини між подружжям (у тому числі майнові права та обов’язки подружжя як батьків), але такий договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми.

Причому важливим є той факт, що шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені Сімейним кодексом України, а також не може ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.

Законодавство дозволяє сторонам шлюбного договору домовитися про те, що майно, набуте ними за час шлюбу, не буде належати дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, та встановити, що майно, набуте кожним із них за час шлюбу стане особистою приватною власністю кожного з них. Також подружжя може домовитися про можливий порядок поділу майна у разі розірвання шлюбу. Таким чином, у разі розлучення сторони можуть уникнути судового спору про поділ спільного майна.

Укладаючи шлюбний договір, подружжя може домовитися про порядок користування житлом, визначити право одного або кожного з подружжя на утримання (отримання коштів незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі), визначити розмір та строки виплати аліментів, домовитися про будь-які умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства.

2. Договір про сплату аліментів на дитину.