До спірних правовідносин слід застосовувати закон, що діяв на момент їх виникнення (справа «Дімопулос проти Туреччини»)

Застосування у спорі з приводу правового статусу нерухомості норми зворотною силою, хоча це й відповідало національному закону, складало порушення права на справедливий судовий розгляд.

Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у справі «Дімопулос проти Туреччини» (№ 37766/05), передає інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

Агаті Теодора Дімопулос успадкувала власність на турецькому острові, класифіковану як «земельна ділянка для будівництва» та «природний об’єкт».

Після перегляду плану землекористування, власність була зареєстрована в земельному кадастрі на ім’я казначейства. Дімопулос відкрила провадження для скасування свідоцтва про право власності на ім’я Казначейства та присвоєння землі. Але під час провадження до Закону про охорону культурної та природної спадщини були внесені зміни. Згідно з новими положеннями земельна ділянка, класифікована як «природний об’єкт» не могла бути присуджена позивачці. Оскільки за загальним правилом поправка до законодавства застосовувалася до незавершених справ, які не були вирішені остаточним рішенням, національний суд відхилив позов Дімопулос.

Посилаючись, зокрема, на ч. 1 ст. 6 (право на справедливий судовий розгляд) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Дімопулос звернулася до Страсбургу. Вона стверджувала, що застосування поправки до законодавства до її справи із зворотною силою складало порушення її права на справедливий судовий розгляд.

ЄСПЛ констатував порушення статті 6 Конвенції та присудив 6 тис. євро справедливої сатисфакції моральної шкоди.

Згадайте новину: Чи поширюються гарантії діяльності адвоката на позапроцесуальне спілкування з клієнтом? (справа «Алтай проти Туреччини»)

Прес-реліз,
виданий Секретарем Суду
ЄСПЛ 116 (2019)
02.04.2019

Дімопулос проти Туреччини (№ 37766/05)

Заявник, пані Агаті Теодора Дімопулос (Agathi Teodora Dimopulos), є громадянкою Туреччини, яка народилася в 1976 році і мешкає в м. Салоніки (Греція).

Справа стосувалася запиту про перерозподіл майна, класифікованого як “природний об’єкт”, яке було передане Казначейству, коли були внесені зміни в план землекористування.