Для исполнения судебных решений против государства понадобился закон, который обяжет Кабмин придерживаться законов

В свое время наша страна уже имела беспрецедентное решение Европейского суда по правам человека, которым признавался факт систематического неисполнения Украиной судебных решений, вынесенных против государства. В 2012 году был принят закон, на основании которого Правительство отчиталось перед Советом Европы о том, что эта проблема окончательно решена. Но каким же было удивление ЕСПЧ, когда оказалось, что воз и ныне там. (Джерело: ЗіБ)

Публікація допоможе?

Хоча рішення у справі «Бурмич та інші проти України» прийнято ще в жовтні 2017 року, перші реальні кроки Україна почала робити тільки зараз — підготувавши законопроект №8533. Прикметно, що його ініціатором є не Уряд (хоча, за логікою, саме так мало бути), а народні депутати, які, мабуть, вирішили перебрати на себе ініціативу.

Перше враження від документа: переважна більшість його норм має опосередкований стосунок до невиконання рішень. Наприклад, основні зміни до закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зачіпають питання перекладу та публікації рішень ЄСПЛ (строки цих формальних процедур подовжуються з 10 до 20 днів). Те, наскільки публікація тексту рішення ЄСПЛ може вплинути на його виконання, викликає черговий сумнів.

Також цікавим доповненням до закону є визначення кінцевого терміну отримання стягувачем коштів — упродовж року з моменту їхнього надходження до органу державної виконавчої служби. Потім кошти повертаються до бюджету. І знову відкритим є питання щодо впливу запропонованої норми на проблему невиконання рішень (рішення залишиться невиконаним).

Однак найнеочікуванішим є доповнення закону нормою про зобов’язання Кабінету Міністрів утворити міжвідомчу робочу групу, яка повинна скласти план заходів для виконання пілотних рішень ЄСПЛ, винесених проти України. Нагадаємо, що такими є рішення у справах «Іванов проти України» і «Бурмич та інші проти України». Далі Кабмін має затвердити цей план заходів.

Що заважало йому утворити таку робочу групу ще торік — не зрозуміло. Мабуть, народні депутати вирішили хоча б таким чином підштовхнути Уряд до врегулювання питання, встановивши цей обов’язок на рівні закону.

Аналізуйте судовий акт: "Бурмич та інші проти України" - скарги на невиконання або несвоєчасне виконання рішень українських судів будуть безпосередньо до КМ Ради Європи (Стаття 6, 13, стаття 1 Протоколу 1 Конвенції, Заяви №46852/13 та інші)

Гарантії без жодних гарантій

Найбільше запитань викликають запропоновані зміни до закону «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Якщо не брати до уваги норми, в яких слово «звертається» замінюється на «подає заяву», то збільшення терміну виконання рішень органами казначейської служби із 3-х до 15 місяців уже не може не турбувати. Можливо, автори проекту виходили з поширеної практики затягування процесу виконання рішення проти держави щонайменше на 1,5 року, тому й вирішили її закріпити законодавчо.

Якщо нинішня норма закону передбачає сплату стягувачеві компенсації у розмірі 3% річних за прострочення виплати, то запропонована — хоч і збільшує цей розмір до 10%, але обмежує загальну суму однією мінімальною зарплатою. Тобто фінансових стимулів у держави вчасно виконати рішення точно не буде. А тому інакше, як підготовкою до очікуваного порушення строків виплати, цю пропозицію не назвеш...