Саме собою звернення адвоката до інструментів штучного інтелекту не є підставою для дисциплінарної відповідальності. Однак його безконтрольне використання може призвести до порушення чинних обов’язків щодо компетентності, добросовісності, конфіденційності, чесності перед судом і пріоритету інтересів клієнта.
Типові сфери
Штучний інтелект увійшов у юридичну практику передусім як інструмент автоматизації рутинної роботи та швидкого опрацювання значних обсягів інформації. Адвокати застосовують його в ролі своєрідного помічника для попереднього пошуку норм законодавства і судової практики, структурування матеріалів справи, узагальнення великих документів та перевірки робочих гіпотез перед підготовкою правової позиції.
Інший напрям — створення та редагування текстів. Генеративні моделі пишуть чернетки процесуальних документів, правових висновків, адвокатських запитів, пропонують варіанти формулювань, а також допомагають скоротити й упорядкувати вже написаний текст. ШІ ефективний для використання під час попереднього аналізу договорів, виявлення дисбалансу інтересів сторін, підготовки альтернативних редакцій окремих положень і відповідей на електронні листи.
Корисним ШІ є і під час підготовки до спору. Адвокат може запропонувати системі проаналізувати його аргументацію, поставити запитання, які можуть виникнути у суду чи процесуального опонента, або вказати на можливі слабкі місця. Крім того, цікавим є первинне опрацювання доказів: інформації з відкритих вебресурсів, електронних листів, документів, метаданих та зв’язків між значними масивами даних.
Точки ризику
Але ШІ може досить швидко перетворитися зі спритного помічника на джерело проблем. Найвідоміша з них пов’язана з достовірністю результату. Генеративна модель може вигадати судове рішення, неправильно передати його зміст, навести норму, якої не існує, неточну цитату або редакцію закону, яка вже втратила чинність. При цьому все це робиться в переконливій формі.
Про подібні випадки досить часто повідомляють медіа. В одному з останніх випадків, що набув суспільного розголосу в США (справа “Akerlund v. Atlas Air”), адвокат подав апеляційну скаргу щонайменше з вісьмома посиланнями на рішення, яких не існувало. Після зауважень відповідачів він навів інший перелік із восьми справ, які… також виявилися вигаданими. Апеляційний суд визнав, що, передавши юридичну роботу алгоритму без належної перевірки, адвокат порушив професійні обов’язки перед клієнтами та судом, і передав матеріали щодо нього до Комітету з питань кваліфікації та професійної поведінки адвокатів.
Інший ризик виникає, коли адвокат починає покладатися на запропоновану системою аргументацію замість самостійного аналізу. ШІ здатний формувати логічно побудовані тексти й підтримувати задану користувачем позицію. Але це призводить до шаблонного підходу, ігнорування обставин конкретної справи або некритичного сприйняття висновку, який відповідає очікуванням адвоката чи клієнта.
Також проблема полягає в тому, що для аналізу договору, листування або матеріалів справи до зовнішнього сервісу завантажуються персональні дані, відомості про клієнта та інформація, що становить адвокатську таємницю. Умови обробки введених даних залежать від конкретного сервісу, типу облікового запису та налаштувань. В окремих споживчих продуктах такий контент може використовуватися для вдосконалення моделей, тоді як корпоративні версії часто виключають це за замовчуванням.
Маніфест як орієнтир
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Все права защищены.