Директор без заробітної плати: бути чи не бути?

У статті аналізуються особливості оподаткування та відповідальності за ухилення від оподаткування та ведення бухгалтерського обліку по виплаті заробітної плати директору підприємства, який є єдиним працівником

На будь-якому підприємстві може виникнути ситуація, коли тривалий час не отримується дохід і підприємство не може виконати свої зобов’язання. Найчастіше в такому разі керівництво приймає рішення про скорочення штату працівників, і як, правило, на підприємстві залишається один директор.

Ситуація, коли на підприємстві із найманих працівників є тільки один директор, може виникнути і тоді, коли підприємство було засновано нещодавно та не почало активної господарської діяльності, а в деяких випадках на підприємствах взагалі може бути оформлений тільки директор.

І тут постає питання, чи можливо взагалі уникнути витрат на оплату праці і не виплачувати заробітну плату директору?

Необхідно зауважити, що уникнути нарахування заробітної плати не вдасться. Звичайно, можна проставити в табелі обліку робочого часу відмітки, що директор не пропрацював жодного дня в місяці, а тому в бухгалтерському обліку не буде бази нарахування для заробітної плати, а отже, і для нарахування податків і зборів із заробітної плати. Але директор, у свою чергу, навіть складаючи й підписуючи раз на місяць той самий табель обліку робочого часу, впродовж певного часу все-таки виконує свої функції. А значить, якщо директор пропрацював навіть одну годину в місяці, то йому належить заробітна плата, яку підприємство повинно нарахувати пропорційно відпрацьованому часу.

Якщо ж директор все-таки вирішить не нараховувати заробітну плату, то він може бути притягнутий до дисциплінарної і матеріальної відповідальності. А в разі перевірки органами Держпраці України, директор підприємства може бути притягнутий до адміністративної і кримінальної відповідальності, а саме підприємство – до фінансової відповідальності.

А що з податками?

Нарахування та сплата штрафу за результатами перевірки органами Держпраці України не звільняє підприємство від виплати самої заробітної плати, а отже, і від сплати податків і зборів з такої заробітної плати. Відповідальність за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб і військового збору (далі – ПДФО і ВЗ) із заробітної плати передбачено ПКУ, а відповідальність за несплату єдиного соціального внеску (далі ЄСВ) – ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі – Закон про ЄСВ). Також, за несплату ПДФО, ВЗ та ЄСВ передбачена адміністративна, а у деяких випадках і кримінальна відповідальність, до якої може бути притягнено посадових осіб, з вини котрих податки не були вчасно перераховані до бюджету.

Штрафи за несплату ПДФО і ВЗ

ПКУ передбачає у разі ненарахування, неутримання, несплати ПДФО і ВЗ штраф у розмірі:

• 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету;
• 50% суми податку, якщо ті самі дії вчинені повторно протягом 1095 днів;
• 75% суми податку, якщо порушення відбувається втретє та кожного наступного разу (п. 127.1 ПКУ),

а також пеню за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання з розрахунку: