Деякі питання реформування державного управління
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Внести до деяких актів Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.
2. Установити, що директорати утворюються у Секретаріаті Кабінету Міністрів України для виконання завдань, пов’язаних з координацією роботи із стратегічного планування, організацією підготовки пропозицій Прем’єр-міністрові України щодо пріоритетів державної політики, проектів планів пріоритетних дій Уряду та координації їх подальшої реалізації, проведенням аналізу повноважень і функцій органів виконавчої влади, оцінки ефективності їх діяльності, та інших завдань з експертно-аналітичного та іншого забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України. Формування структури директоратів Секретаріату Кабінету Міністрів України здійснюється відповідно до вимог, визначених для міністерств пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 р. № 179 “Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій” (Офіційний вісник України, 2005 р., № 11, ст. 522).
3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
1) протягом двох тижнів з дня набрання чинності цією постановою подати Секретаріату Кабінету Міністрів України пропозиції щодо переліку директоратів в усіх сферах, у яких відповідне міністерство забезпечує формування державної політики;
2) здійснити заходи щодо приведення структур міністерств у відповідність із цією постановою та забезпечити згідно з такими структурами заповнення посад державної служби шляхом переведення державних службовців або призначення за результатами конкурсу.
5. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім підпунктів 3 та 4 пункту 4 змін, затверджених цією постановою, які набирають чинності з 1 січня 2020 року.
ЗМІНИ,
що вносяться до деяких актів Кабінету Міністрів України
1. У постанові Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 р. № 179 “Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій” (Офіційний вісник України, 2005 р., № 11, ст. 522; 2011 р., № 4, ст. 204; 2017 р., № 71, ст. 2161):
1) у пункті 1:
в абзаці першому слова “міністерств та інших” виключити, після слів “центральних органів виконавчої влади” доповнити словами “(крім міністерств)”;
слова “основних завдань високого ступеня складності (багатогалузевість, багатофункціональність, програмно-цільовий напрям діяльності), координації роботи, пов’язаної з виконанням таких завдань” замінити словами “окремих завдань з реалізації державної політики за певними напрямами діяльності центрального органу виконавчої влади”;
слова “У складі департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції можуть утворюватися управління, юрисдикція якого поширюється на територію м. Києва, та відділи, юрисдикція яких поширюється на території районів у м. Києві” виключити;
в абзаці третьому слова “Керівники міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції можуть мати не більше восьми заступників” виключити;
в абзаці шостому слова і цифри “Начальники відділів державної виконавчої служби міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції можуть мати двох заступників у разі, коли штатна чисельність працівників таких відділів становить не менш як 14 одиниць” виключити;
доповнити пункт абзацом такого змісту:
“Перелік та штатна чисельність структурних підрозділів, які можуть утворюватися у складі апарату центрального органу виконавчої влади, встановлюється керівником відповідного органу з урахуванням граничної чисельності працівників апарату, складності та обсягу покладених на орган завдань.”;
2) пункт 1-1 викласти в такій редакції:
“1-1. У складі апарату міністерств утворюються (якщо інше не передбачено актами, що мають вищу юридичну силу):
директорат - самостійний структурний підрозділ, що утворюється для виконання завдань, пов’язаних із забезпеченням формування державної політики в одній або декількох сферах компетенції міністерства, координацією та моніторингом її реалізації, проведення аналізу та оцінки впливу її реалізації на заінтересовані сторони, а також інших завдань, крім тих, що пов’язані з виконанням функцій з надання адміністративних послуг, управління об’єктами державної власності або здійснення державного нагляду (контролю). До складу директорату входять експертні групи та у разі потреби - головні управління. Директорат очолює генеральний директор, посада якого належить до посад фахівців з питань реформ, або директор. Генеральний директор (директор) директорату, штатна чисельність якого не перевищує 32 одиниці, може мати одного заступника. У разі коли штатна чисельність директорату становить понад 32 одиниці, генеральний директор (директор) директорату може мати не більше двох заступників. Генеральний директор (директор) директорату не може мати заступників, які не очолюють експертні групи (головні управління);
директорат стратегічного планування та європейської інтеграції - самостійний структурний підрозділ, що може утворюватися для виконання завдань, пов’язаних із стратегічним плануванням діяльності та плануванням бюджету міністерства, європейською інтеграцією, координацією виконання міністерством міжнародних зобов’язань, а також координацією роботи із забезпечення формування державної політики у сферах компетенції міністерства;
експертна група - структурний підрозділ, що входить до складу директорату та утворюється для виконання завдань за визначеними напрямами (функціями) діяльності директорату. Експертну групу очолює керівник. До складу експертних груп входять державні експерти, можуть входити провідні, головні спеціалісти, а також працівники, які виконують функції з обслуговування, робота яких пов’язана з документальним забезпеченням та діловодством. До складу експертних груп Міністерства закордонних справ також можуть входити посади послів з особливих доручень, радників, перших, других, третіх секретарів та аташе. До складу експертних груп Міністерства оборони можуть також входити військовослужбовці;
головне управління у складі директорату - структурний підрозділ, що утворюється для виконання завдань за одним напрямом (функцією) діяльності директорату. Головне управління очолює начальник. Начальник головного управління може мати одного заступника. До складу головного управління входять провідні, головні спеціалісти. У складі головного управління можуть утворюватися відділи із штатною чисельністю не менш як чотири одиниці.
У міністерствах також утворюється секретаріат - сукупність самостійних структурних підрозділів і посад, що здійснюють організаційне, правове, фінансово-економічне, матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерства, зокрема щодо: забезпечення функціонування документообігу, здійснення контролю за дотриманням строків виконання завдань і заходів, відповідальним за виконання яких є міністерство; управління персоналом, ведення бухгалтерського обліку і звітності; протокольного забезпечення міжнародного співробітництва; реалізації законодавства щодо доступу до публічної інформації, організації розгляду звернень громадян; забезпечення ІТ-підтримки та захисту інформації; забезпечення здійснення державних закупівель; забезпечення взаємодії із засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю; матеріально-технічного та господарського забезпечення; взаємодії з органами державної влади; дотримання вимог щодо охорони праці та цивільного захисту.
У міністерствах можуть утворюватися департаменти, управління, відділи та сектори відповідно до вимог, установлених пунктом 1 цієї постанови для департаментів, управлінь, відділів та секторів центральних органів виконавчої влади.
У разі коли виконання завдань за окремим напрямом діяльності директорату, департаменту за обсягом може бути покладено на одного державного експерта, головного спеціаліста, у складі директорату, департаменту вводяться посади державних експертів, головних спеціалістів, що не входять до експертних груп, відділів.
Департаменти у складі апарату Міністерства юстиції, крім завдань, визначених пунктом 1 цієї постанови для департаменту, можуть виконувати також інші завдання, у тому числі проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів.